«Задача тренера – майстерно збалансувати смислове та емоційне навантаження»

Анастасіє, розкажіть, чому обрали саме цю компетенцію?

Переломним моментом у моєму житті стала втрата роботи через реструктуризацію відділу. Тоді виявилося, що я не була готова до таких кардинальних змін. Щоб змиритися із ситуацією, довелося пройти усі стадії прийняття невідворотного – заперечення, гнів, торги, депресію. Після цього я зрозуміла, що чорна смуга в житті може стати злітною. Знайшла роботу, яка стала улюбленою. Опираючись на власний досвід, я допомагаю колегам розвинути гнучкість, щоб не втратити рівновагу. Інакше кажучи, стати адаптивними і продуктивними в епоху змін.

Розкажіть про свій шлях становлення як внутрішнього тренера.

Навчання було легким і захопливим процесом. Матеріал – доступним для сприйняття. Ми отримували зворотний зв’язок, а також постійно відчували підтримку кураторів. Бар’єри почали з’являтися на моєму шляху зі стартом тренінгів. Справа у тому, що практика виступів у складі танцювальних колективів і досвід проведення концертів не допомогли мені перебороти страх публічних виступів. Під час одного з перших тренінгів від страху я навіть забула власну посаду. У ході роботи я сформувала золоте правило – зберігати спокій у перші п’ять хвилин тренінгу, коли отримуєш шалену дозу адреналіну. Впевнений старт, бадьора розкачка учасників дозволяє встановити енергетичний взаємозв’язок навіть через екрани комп’ютерів.

Який формат навчань показує кращі результати?

Внутрішні тренери проводять онлайн-навчання, яке зазвичай триває два дні. Формат дозволяє учасникам підключитися до тренінгу зі свого робочого місця без відриву від основних завдань. Задача тренера – майстерно збалансувати смислове та емоційне навантаження. Від цього залежать результати і wow-ефект, що фіксується у 80% зворотного зв’язку від колег.

Який у вас ідеальний сценарій відпочинку?

 У мене їх аж два. Топовий – єднання з природою. Це може бути будь-яка локація: берег річки, ліс, село. Круто, що у нас в країні вистачає мальовничих місць, де можна сховатися від міської метушні, шуму переповнених вулиць. Інший сценарій я відіграю на паркеті. Танець – прекрасний спосіб перезавантажитися. Латиноамериканська програма спортивно-бальних танців – це мікс темпоритмів. Обираю відповідно до внутрішніх відчуттів, настрою: запальна самба, чуттєва бачата тощо.

Що можете порадити колегами, які відчувають у собі потенціал до тренерства?

Раджу спробувати. Тільки так ви зможете розкрити свій потенціал або впевнитися, що бути тренером – це не про вас. Пам’ятайте, людей, які прагнуть змін, нічим не зупиниш. Озбройтеся підтримкою близьких і рухайтеся вперед. У моєму житті ця тактика спрацювала.