«Тренінг – це танець, який ми творимо разом із його учасниками й отримуємо не тільки корисні знання, а і задоволення»

Оксано, ви досвідчена тренерка. Часто виступаєте як спікерка на конференціях та освітніх подіях. Чим запам’яталася участь у проєкті Інститут внутрішніх тренерів Kernel?

Так, виступ перед публікою – для мене не в новинку, а ось взяти участь у освітньому проєкті з колегами, принести додаткову користь всередині компанії – це , як виявилося, окремий вид задоволення. Між іншим, завдяки проєкту я здобула свій перший тренерський досвід онлайн, і саме це стало челленджем. Я енергійна людина, і мені простіше запалювати слухачів, коли я бачу зал і відчуваю реакцію публіки. Коли ж працюєш онлайн, цю енергію одразу не відчути. Є холодний екран, в якому переважно вимкнені камери, тому потрібно якось самій запалюватися та запалювати аудиторію.

Поділіться власними лайфхаками: як ви робите, щоб ваші лекції були цікавими?

Якщо говорити про те, як розворушити аудиторію по той бік екрану, то, перш ніж перейти до теми тренінгу, я хвилин 10-15 кличу слухачів до камер, зацікавлюю їх. Як я це роблю? Можна сказати, що запрошую всіх до гри: «О, друзі, а тепер давайте помахаємо один одному… Зачекайте, а чому це лише у мене камера увімкнена? А давайте ви теж увімкнете!» Така форма незвична, але вона дійсно працює!

У моїх онлайн та офлайн-виступах завжди є дві складові. Перша – позитив та гумор. Це те, що завжди «будить» учасників. Друга складова – це передача матеріалу через призму свого досвіду. Якщо просто переповідати презентацію, яка є у всіх тренерів, це звучатиме не завжди цікаво. Інша справа, коли тези оживають в історіях. Аудиторія сприймає це більш жваво і краще запам’ятовує, приміряє на себе.

Як ви знаходите час, щоб поєднувати поточну роботу та тренерську діяльність?

У мене дуже багато проєктів та задач, і це завжди питання пріоритетів. Якщо я вирішила взяти участь в Інституті внутрішніх тренерів і розумію його важливість для моїх колег, то він у мене на першому місці – я на якусь мить відкладаю інші справи та займаюся виключно цим. Так, паралельно може просідати щось інше, але пізніше воно потрапить на першу позицію у списку пріоритетів, і я вирішу і це питання.

Які ваші особисті якості ви вважаєте найголовнішими для тренерської діяльності?

Люди, які працюють з аудиторією, – це люди високого рівня енергетики. Важко сказати, як це тренується і чи можна взагалі це розвинути. Таку якість дала мені природа – я повна енергії сама і можу ділитися нею з аудиторією та заряджати.

Ще одна якість – це щире бажання протягом тренінгу стати єдиним організмом із слухачами, бути з ними на одній хвилі та кайфувати. Я ставлю перед собою задачу – підхопити аудиторією своєю енергією, розповідаючи цікаву інформацію. Це як танець, який ми творимо разом й отримуємо від нього задоволення. Після нього залишається практична користь, нова цікава інформація і позитивний настрій.

Що вас надихає на роботу?

Дуже часто чую це питання 🙂 Мені здається, що у всесвіті є якась невидима розетка з джерелом енергії, до якої у мене цілодобовий безлімітний доступ. Я маю насправді високий рівень енергії – її дійсно може бути більше, ніж у середньостатистичної людини. У певний момент я свідомо проаналізувала, що у мене забирає енергію, а що мені її дає. Тому перші речі я мінімізую (делегую, трансформую), другі – намагаюся робити частіше. Це і допомагає наповнювати внутрішню батарейку не на 100, а на 150%. До речі, робота із публікою максимально мене заряджає, я отримую від цього задоволення.

А який ваш ідеальний відпочинок?

Мій ідеальний відпочинок – також про емоційну підзарядку. Я не люблю просто лежати та нічого не роботи: відпустка має складатися із деталей, які мене наповнюють. Тому я чітко планую і місце, і тип відпочинку. А ще це завжди час із родиною – я отримую величезне задоволення, коли ми разом.

Що б ви могли порадити своїм колегам, які теж хотіли би стати тренерами, але досі не наважилися?

Якщо у вас є бажання і «метелики у животі» – за ними треба йти. Якщо це «тому що треба» – нічого не вийде. Наважитися на те, щоб стати тренером, – це вже великий крок. Проте варто бути готовим, що ніколи не буде ідеально. Хочу поділитися одним із лайфхаків, як зняти хвилювання перед чимось новим чи тим, що лякає, – просто скажіть собі: «Це не головний тренінг/вчинок/подія/етап у моєму житті». Тривоги буде менше, а отже, вийде добре сфокусуватися на головному.