«Ті компанії, які впроваджують у своїх процесах безперервне покращення, – більш успішні»

Іване, це ваш перший досвід у тренерстві?

Так, загалом я вперше мав справу і з тренерською діяльністю, і з такими великими групами слухачів. Але роль тренера мені нагадала моменти, коли вводив у курс справ нових співробітників та передавав їм свій досвід. Я вважаю, що мені це добре вдавалося.

Чому ви обрали саме компетенцію «Безперервне покращення»?

Мені дуже близький цей напрям – я намагаюся покращувати всі процеси у щоденній роботі, знаходити нове, рухатися вперед. Світ не стоїть на місці, і нам не варто зупинятися. Як показує досвід, ті компанії, які впроваджують у своїх процесах безперервне покращення, – більш успішні. І навіть в особистому менеджменті, керуванні власним часом – це допомагає зберігати стійкість, плановість життя та впевненість у майбутньому. А що більше людина впевнена у своєму майбутньому, то більше щаслива.

З якими складнощами ви стикнулися на тренерському шляху та як з ними справлялися?

Коли я розпочав навчання, то зрозумів, що виступати перед великою кількістю людей досить складно. Адже тренер має утримувати увагу на собі, тримати контакт з усіма учасниками тренінгу. Друга складність – ми готувалися до «живих» виступів в аудиторіях, а через пандемію коронавірусу мали перейти в онлайн-формат. Довелося і адаптувати матеріал, і адаптуватися самому: будувати новий спосіб ведення тренінгу. Завжди на допомогу приходила підтримка колег та партнерів. Власне, це і стало запорукою успіху і впевненості, що все вийде.

Чи були курйозні, цікаві випадки під час тренінгів?

Кожен наш тренінг – цікавий сам по собі. Я дуже вдячний моєму напарникові Андрію Пунтусу, який завжди готовий підставити плече підтримки і з яким ми на одній хвилі. Ми підтримуємо позитивний настрій, багато жартуємо, намагаємось, щоб атмосфера була цікавою та невимушеною. Тому навіть без курйозів у нас на тренінгах круто! Хочу запевнити колег: наш тренінг – це не рутинна, нудна доповідь. Це подія, яка допоможе отримати багато енергії, позитиву та можливості й далі працювати із хорошим настроєм та наснагою.

Поділіться власними лайфхаками, як робити навчання цікавим.

У першу чергу ми говоримо із нашими слухачами однією мовою. Ми не подаємо матеріал сухо: тільки цифри, тільки факти. Знаходимо ті приклади, які знайдуть відгук у саме цієї аудиторії. Навіть жарти варто підбирати з урахуванням особливостей аудиторії, яка до нас приходять, щоб інтерактив проходив успішно. Другий момент: у нас чудовий матеріал, за що хочу подякувати своїм колегам. Багато відео, завдань та різних моментів, які дозволяють тримати групу у тонусі та отримувати зворотний зв’язок.

Як ви знаходите час, щоб поєднувати ваші поточні справи та тренерську діяльність?

Час знайти справді важко, доводиться працювати після роботи, у вихідні. Але коли є мета, це не обтяжує, а навіть приносить задоволення. Є вислів: «Хобі, за яке добре платять, – і є твоя найкраща робота». Це саме той випадок.

Розкажіть, чи були у вашій кар’єрі поворотні моменти – коли все несподівано змінилося?

 А ось із цим у мене пов’язаний дійсно курйозний випадок. За освітою я фінансист, але, будучи ще зовсім молодим спеціалістом, влаштовувався в одну компанію на позицію маркетолога-економіста. Але доки я відпрацьовував два тижні на попередньому місці роботи, ситуація в новій компанії змінилася, і замість маркетолога-економіста мені запропонували позицію логіста! Умови були кращі, тож я погодився. Так і побудував свою кар’єру в сфері логістики. Хоча взагалі не міг про таке навіть подумати, але, мабуть, безперервні покращення мене супроводжують всюди!

Які свої особисті якості ви вважаєте найголовнішими у роботі тренера?

Вміння спілкуватися з людьми, підтримувати основну лінію спілкування, підживлювати зацікавленість. А також – старанність та небажання відступати перед проблемами та складнощами.

Що вас мотивує на тренерську діяльність?

Для мене це цікавий досвід та виклик собі. Коли я бачу, що люди поруч зі мною розвиваються, я відчуваю свою цінність для всесвіту. Приємно бачити, що я можу зробити внесок у розвиток тих, хто мене оточує.

А як ви відпочиваєте, щоб не вигорати?

Я займаюся спортом, ходжу в тренажерний зал. Люблю поїздки на море, вилазки на природу або просто прогулянки в парку у хорошу погоду. Але не відмовляю собі у задоволенні просто полежати відпочити – коли «внутрішні батарейки» зовсім на нулі.

А як змінилося ваше життя, коли ви стали тренером?

Я став більш впевненим під час публічних виступів, більш спокійним, відкритим у спілкуванні. Почав легше сприймати різні життєві події. Окрім цього, коли ти викладаєш принципи безперервного покращення, то і сам намагаєшся покращувати себе. Ніби програмуєшся на покращення.

Що ви можете порадити колегам, які відчувають в собі потенціал до тренерства, але не наважуються подати заявку?

Не варто боятися – беріть та робіть. Кожен крок до нового приносить позитив і відчуття, що ви подолали новий бар’єр. А ще запевняю, що після тренінгу ви будете відчувати не втому, а прилив сил! Коли спілкуєшся з людьми, бачиш їхні очі, відчуваєш енергію, хочеться працювати і насолоджуватися життям на всі сто відсотків!