«Хочу, щоб мої заняття приносили не тільки нові знання, а й гарний настрій та натхнення»

Розкажіть, чи це ваш перший досвід на тренерській позиції?

За освітою я педагог, коли працювала у школі заступником директора з виховної роботи проводила тренінги для вчителів. Було цікаво, але отримати ту віддачу від учасників, на яку сподівалася – не вдавалося. Коли прийшла до Інституту тренерів Kernel, зрозуміла, що робота тренера і учителя зовсім різна. Є дуже багато речей, які повинен у своїй роботі враховувати тренер, а для викладача на уроці вони є не завжди доцільними. Тож навіть зі своїм попереднім досвідом відчувала себе чистим аркушем та з вдячністю опановувала нові для себе уміння.  На щастя, мені вдалося заповнити всі «прогалини». Я ще глибше пізнала прийоми ораторського мистецтва, дізналася, як правильно тримати себе перед аудиторією, зрозуміла важливість міміки та жестикуляції. Пам’ятаю, як ми записували наші заняття на відео, бачили помилки, отримували зворотний зв’язок від учасників та тренерів. Було класно, весело, пізнавально, дієво.

Як ваша родина відреагувала на те, що ви стали тренером?

Вони зітхнули з полегшенням, адже зрозуміли, що я не залишу основну роботу заради тренерства. У мене були думки зірватися з місця та шукати себе як тренер. Протягом кількох останніх років роботи вчителем виношувала ідею створити серію тренінгів для старшокласників, які допомогли б їм не лише зрозуміти та знайти себе, а й стимулювали б їх подальший особистісний розвиток . Але коли тут все поєдналося – всі зраділи. А я ще раз переконалося, що мрії збуваються.

Чи траплялися у вас курйозні випадки під час тренінгів?

Був у мене екстрим. Одного разу я проводила тренінг в офісі, коли всі колеги працювали віддалено. Всі думки були лише про навчання. Згодом я замерзла і вирішила у перерві одягтися. Свої речі я залишила в архіві, тож пішла туди, зовсім забувши, що ця кімната на сигналізації. За кілька хвилин група швидкого реагування у масках та зі зброєю була на порозі офісу, а у мене тим часом починалася друга частина тренінгу. Довелося швидко опанувати себе і пояснити ситуацію, хоча, упевнена, про мою непричетність до злісного зламу архіву і так красномовно свідчив мій спантеличений і розгублений вигляд, який досить важко було приховати.

Отакої! Де ви черпаєте сили, енергію та мотивацію?

Я завжди прагну, щоб мої заняття приносили не тільки нові знання та вміння, а й гарний настрій. Тому надихаюся усім, чим тільки можна. У першу чергу – це спілкування із родиною, колегами, прогулянки із домашніми улюбленцями. Коли часу налаштуватися зовсім мало, – допомагають музика, танці.  А іноді трапляється так, що після тренінгу я більш натхненна та вмотивована, ніж перед ним. Адже у процесі роботи відбувається своєрідний обмін з учасниками не лише знаннями та досвідом, а й енергією.

Щоб ви порадили своїм колегам, які відчувають потенціал до тренерства, але поки не наважуються викладати?

Порадила б ризикнути і спробувати. Це неоціненний досвід! Упевнена, що не існує людей, яким немає чим поділитися. Ба більше: я знаю, що у Kernel працюють тільки талановиті. Усі, кого я тут зустрічаю, мене надихають та вчать чомусь особливому. Тому я раджу почати викладати, хоча б для того, щоб поділитися своїм досвідом.