Kernel про адаптивність та вдосконалення, зміни і дисципліну розвитку

Kernel системно працює з розвитком корпоративних компетенцій. Одна з них — Адаптивність та вдосконалення.

Що означає бути адаптивним у великому агротех холдингу, чому зміни не повинні лякати і як тренувати здатність вчитись — розповідає Андрій Піший, ІТ-директор Kernel.

– Андрію, як ви особисто розумієте поняття “адаптивність та вдосконалення”?

Андрій Піший: Для мене це насамперед про вміння не зупинятися. Середовище навколо постійно змінюється — технології, ринок, очікування бізнесу. Якщо ти не пристосовуєшся, то автоматично відстаєш. Адаптивність у нашому розумінні – про передбачення змін і готовність до них.

Вдосконалення — друга половина цієї компетенції. Це коли людина не чекає, що їй скажуть «потрібно зробити краще», а сама ініціює зміни. Вона аналізує, як зробити процес швидше, простіше, точніше. У нашій сфері ІТ це буквально щоденна практика.

– Як це проявляється у вашій команді?

Ми в ІТ живемо в режимі постійного тестування нового. Кожен проєкт — виклик. Ми можемо почати з одного рішення, а за місяць змінити архітектуру, бо з’явилася краща технологія або змінився бізнес-запит. І команда не сприймає це як поразку, бо це частина нормального розвитку.

Ще один приклад — внутрішня аналітика. Раніше вона працювала в одному форматі, але ми побачили, що користувачам потрібен швидший доступ до даних. Тому змінили підхід, автоматизували частину процесів, скоротили час реакції. Це і є вдосконалення — маленькі, але постійні кроки вперед.

– Що допомагає людям залишатись гнучкими і не «зависати» в старих рішеннях?

По-перше, культура довіри. Коли команда знає, що може помилятися і шукати нові варіанти без страху покарання, тоді народжуються інновації.
По-друге, дисципліна навчання. Ми в компанії створюємо багато можливостей для розвитку, але головне — особиста звичка. Якщо людина не інвестує в себе, її адаптивність швидко зникає.

– Чому ця компетенція критично важлива саме для Kernel?

Тому що ми працюємо у складному й динамічному бізнесі — агро, логістика, виробництво. Тут кожен сезон може змінити правила гри: клімат, ринок, війна, технології. Ми не можемо дозволити собі застигнути.
Адаптивність допомагає не просто пережити зміни, а використати їх як перевагу.
А вдосконалення — це про постійний рух. Якщо не вдосконалюєшся — деградуєш. Це стосується і людини, і компанії.

– Як ви тренуєте власну здатність адаптуватися?

Я намагаюся не зациклюватися на звичному. Коли все добре, це найнебезпечніший момент, адже здається, що вже нічого не треба міняти. Я спеціально шукаю нові підходи, читаю, дивлюся, експериментую.
Іноді просто розбираю, як працюють інші індустрії, наприклад, фінтех чи e-commerce. Це допомагає ширше мислити.

– Що порадите тим, хто хоче розвивати цю компетенцію?

1. Книги:

• «Чорний лебідь» Насіма Талеба — про непередбачуваність світу і як жити в ньому.
• «Атомні звички» Джеймса Кліра — про маленькі щоденні кроки, які змінюють результат.
• «Мислення швидке і повільне» Деніела Канемана — про те, як приймаємо рішення і як уникати пасток мислення

2. Фільми:

• «The Social Network» («Соціальна мережа», 2010) — гарний приклад, як швидко реагувати на нові можливості.
• «Moneyball» («Людина яка змінила все», 2011) — про інноваційне мислення в межах старої системи.

3. Видання:

• Harvard Business Review — постійне джерело ідей про управління змінами.
• MIT Technology Review — щоб тримати руку на пульсі технологій.

І головне — бути відкритим до нового, навіть якщо спочатку незручно.

– Якщо підсумувати одним реченням?
Адаптивність та вдосконалення — це про здатність зростати завдяки адаптації до постійних змін.