Люди-історії, які працюють серед нас

Зростаючи та розвиваючись, Kernel не просто нарощує виробництво та експорт, а й створює середовище для комфортної роботи висококласних спеціалістів. Тих, хто обрав аграрну галузь, бо вона їм близька та цікава, тих, хто щодня розвиває українське сільське господарство та з захопленням розповідає про свою роботу.

Такі фахівці серед нас — Захарчук Михайло Михайлович, який уже 25 років пов’язаний з агрономією та на даний час займає посаду керівника механізованого загону Озеряни, а також Пряда Володимир Васильович, який 27 років присвятив агро та роботі трактористом-машиністом.

Ми розпитали колег про те, як виросла компанія за понад чверть століття, які виклики щороку постають перед аграріями та як їх долати.

— Михайле Михайловичу, коли ви почали свій професійний шлях в компанії та що спонукало у виборі професії?

— Коли я прийшов на підприємство, воно ще не належало Kernel, але згодом стало частиною компанії та отримало назву «Дружба-Нова». У виборі професії для мене все було очевидним: я родом із села, мої батьки працювали в сільському господарстві, тож любов до землі була мені прищеплена ще з дитинства. Можна сказати, що аграрії у нашій родині з діда-прадіда. Тож я не сумнівався. Закінчив агрономічний факультет, здобув освіту й почав працювати за фахом.

— Враховуючи вашу кількість років в компанії, які зміни спостерігали у процесах, підходах та технологіях за це час?

— Якщо раніше основний процес полягав у простому посіві та зборі врожаю, то зараз кожен етап ретельно планується. Добір насіння, системи захисту, терміни внесення добрив – усе прораховано. Це дає змогу досягати стабільних і високих врожаїв. Існують агротехнологічні карти для кожної культури, схеми захисту, добривообробки тощо. Але це не жорсткі правила. Навпаки, усе гнучке, залежить від конкретного поля, умов, погодних змін. Ми постійно аналізуємо ситуацію й коригуємо підхід.

— Постійні зміни вимагають постійного навчання. Як адаптуєтесь до нових технологій?

— Так, у нашій справі важливо бути відкритим до нового. Регулярно проводять тренінги, запрошують фахівців, організовують зустрічі. Якщо зʼявляється нове обладнання, наприклад, сучасний обприскувач, то проводиться спеціальне навчання, щоб усі знали, як ним працювати. І якщо виникають питання, завжди можна порадитись. Є команда агрономів, керівництво, і в разі виникнення труднощів ми завжди можемо звернутися один до одного.

Наприклад, у нас був випадок, коли під час вирощування кукурудзи виліз неочікуваний бур’ян. Ми не могли передбачити його в схемі захисту. Треба було швидко визначитися з препаратом, узгодити його закупівлю та застосування. Спрацювали оперативно, тож і результат був хороший – непроханого гостя знешкодили.

— Які підходи у вашій роботі ви вважаєте найефективнішими?

— Насамперед, щоденний аналіз ситуації. Усе змінюється: клімат, виробничі умови, ресурси. Останнім часом зими тепліші, літа спекотніші, що впливає на планування робіт. До того ж війна вносить свої корективи в роботу команди. Потрібно швидко адаптуватися та ухвалювати виважені рішення.

— Що вам найбільше подобається у вашій роботі?

— Постійний виклик. Треба спланувати роботу на рік уперед, швидко поправити, якщо щось іде не так, аби досягти результату. А потім ще й проаналізувати, що вдалося, а що потрібно вдосконалювати. Це робота, яка тримає весь час у тонусі. І мене це мотивує.

— Володимире Васильовичу, розкажіть, як розпочався ваш шлях у компанії Kernel?

— Я працював у селі, завжди був пов’язаний із землею. Коли прийшов у компанію трактористом, вона тільки набирала обертів, розвивалася. Відтоді пройшло 27 років, але мені й досі подобається працювати на землі. Це особливе відчуття, коли сієш, доглядаєш, а потім бачиш врожай, у який вклав свою працю. Земля віддячує тим, хто працює на ній з душею.

— Що змінилось за цей час?

— Багато змінилось і продовжує змінюватись. У перші роки умови роботи були не такі зручні: не вистачало ремонтної бази, були питання з технікою. Спочатку ми працювали на вітчизняній техніці, ще радянського виробництва. Це були досить вибагливі машини. Потім поступово почали закуповувати імпортні трактори, комбайни, сівалки. Це зовсім інший рівень комфорту та продуктивності. Добре, що компанія організовує навчання, залучає фахівців, які допомагають освоїти нову техніку.

Також покращились умови роботи: побудували сучасні майстерні, облаштували територію, з’явилися побутові кімнати, душові, їдальні.  Зараз нас привозять і відвозять з роботи, що дуже зручно. Також є можливість обробляти власні присадибні ділянки за підтримки компанії. Це велика допомога для тих, хто живе в селі.

— З якими труднощами ви стикаєтесь у роботі?

— Найбільший виклик – це погода. У сільському господарстві все залежить від неї. Весною один день годує весь рік. Якщо щось зробити не вчасно, можна втратити урожай. Але й поспішати теж не можна, бо якщо ґрунт не готовий або умови не підходять, краще зачекати. Загалом кожен рік різний. Щось працює в один сезон, але не підходить у наступний, бо змінюються погодні умови, волога в ґрунті, структура землі. Треба вміти адаптуватися, аналізувати, навчатися нового.

Але це навіть цікаво. Будь-яку проблему можна вирішити разом з колегами. Наприклад, якщо техніка ламається, працює сервісна служба, є інженери, які допомагають. Якщо якісь труднощі з роботою в полі, є агрономи, керівники, які дадуть пораду.

— Ваш головний принцип, який сповідуєте у роботі?

— Виконувати все добросовісно. До землі треба ставитися з повагою, не можна її виснажувати. Так само і до техніки: якщо добре за нею доглядати, вона служитиме довго. Та й у роботі з людьми головне – порядність і взаємоповага.

— За що ви любите свою професію?

— Бачити результат своєї праці. Це найбільше задоволення – коли поле доглянуте, техніка працює справно, а врожай хороший. Тоді розумієш, що все робиш правильно.