До Кернел я потрапив ще будучи студентом, закінчивши третій курс Сумського національного аграрного університету. За результатами тестування мене відібрали до проекту «Кернел Шанс», а далі – на стажування економістом в підприємство «Агрополіс» у Тернопільській області. Через півроку стажування мене запросили до Центрального кластера на посаду головного економіста підприємства. Скажу чесно, до роботи в Кернел, навчаючись, я бачив комбайн лише на картинках. На початку стажування в Компанії мені надзвичайно допоміг мій наставник Володимир Гошуляк. Щодня без вихідних упродовж півроку він возив мене в поля, показував техніку, демонстрував, як здійснюється ґрунтообробка, як відбувається збір урожаю. Тоді я отримав максимум практики. Це саме те, за що я дуже вдячний Компанії, оскільки в університеті не дають таких знань. Влитися у роботу допомогло й те, що мене дуже привітно зустрів колектив! Спочатку, чесно кажучи, я не знав, за що братися, але колеги підказували і підтримували!
Владислав Воробченко: «Є проблема – не мовчи!»
У певний момент я відчув, що посада головного економіста – трішки не моє, оскільки мені не вистачало командної роботи. Коли з’явилася вакансія менеджера з комерційної діяльності, я пройшов співбесіду, а за півтора року вже став керівником комерційного відділу. Нині моя робота – це суцільні переговори й угоди. Наше ключове завдання – оперативно реагувати на всі запити виробництва й отримувати максимум від постачальників у тому, що стосується найкращої ціни та найкращої якості.
Найголовніше для мене – моя команда, кожен співробітник чудово знається на своїй справі. Наш девіз: «Є проблема – не мовчи!». Як тільки у нас з’являються певні труднощі, ми влаштовуємо мозковий штурм і швидко вирішуємо всі питання.
Мені здається, я демократичний і справедливий керівник. Для себе ставлю передовсім таку задачу – тримати максимальний рівень залученості підлеглих. Якщо домагатися цього, так би мовити, «методом батога», високу зацікавленість утримати буде складно. Діяльність комерсанта та закупівельника така, що не можна давати собі послаблень, дозволяти собі десь недопрацювати, адже ти повсякчас перебуваєш у ринку. Якщо створити єдиний прецедент – ринок може це використати. Ми працюємо в компанії-лідері, ми формуємо ринок. Якщо ж співробітники не почуватимуться достатньою мірою залученими у кожен процес, це може призвести до негативних наслідків. Тому «метод пряника» та діалогу для мене більш пріоритетний.
На помилках не концентруюсь, завжди думаю, як проблему вирішити зараз, роблю для себе помітки в блокноті, аби в наступному сезоні, наступному циклі не повторити ці помилки. Якщо знаєш, де ти можеш впасти, починаєш там стелити солому. Моя команда також так працює: минув для них перший рік, були певні проблеми, але тепер намагаємося все врахувати, діяти на випередження! Плановим ризикам ми запобігаємо!
Якщо спробувати візуалізувати нашу Компанію, то це коло, яке ділиться на багато-багато служб, а довкола цього кола – весь ринок України та інших країн. І ось наш комерційний відділ розташований не всередині кола, а по його контуру – ми контактуємо абсолютно з усіма внутрішніми службами й одночасно з ринком. Найскладніше – вирішувати питання з внутрішнім клієнтом, тобто із замовником, – він має бути задоволений нашою роботою. У той же час ми залежимо від своєчасності рішень замовника. Приміром, сьогодні до вечора ми маємо певну ціну на товар чи послугу, і якщо рішення замовника буде затягуватись, ми можемо втратити вигідні умови. Відповідно, впаде якість нашої роботи.
Мене мотивує результат. Найсвіжіший приклад: наш менеджер проводив тендер на ранній збір урожаю і знайшов нові комбайни за ціною, на порядок нижче ринкової. Такі показники і є оцінка нашої роботи! Моменти, коли ми отримуємо чудову якість за мінімальну вартість – це для нас найкращий мотиватор!
Моя підтримка – це моя дружина! Вона справжня «декабристка»! Я родом із міста Суми, працювати ж довелося в Черкаській, в Кіровоградській областях, зараз – в Умані. Моя друга половинка завжди зі мною.
Що стосується захоплень, ми створили футбольну команду Центрального кластера Агробізнесу Кернел, нещодавно перемогли в чемпіонаті району. У футболі все залежить від результату команди в цілому, кожен гравець окремо може бути в чомусь сильним або слабким на тій чи іншій позиції, але в команді всі мають однаково ефективно працювати заради спільної мети. Те ж саме ми намагаємося робити і на роботі.
Обов’язкові книги для прочитання, на мою думку, – це «Сім навичок високоефективних людей» Стівена Кові та «Камасутра для оратора» Радислава Гандапаса. Останню раджу перечитувати мінімум тричі, адже щоразу ти зможеш знаходити знайомі життєві ситуації і розуміти свої помилки.
Моя мрія – на заході літ спіймати себе на думці, що я своїм життям, своєю роботою приніс користь майбутнім поколінням, покращив якість їхнього життя. Зараз, на жаль, можна спостерігати сумну тенденцію: нещодавно ми займалися пошуком нових працівників, я звернувся до свого рідного вишу, щоб мені порадили когось зі студентів, та викладачі визнають, що хлопців і дівчат, готових поїхати працювати в село на перспективу, стає все менше. Нині молодь хоче все і відразу, а так не буває.
Зі свого ж досвіду, я знаю, що в житті все змінюється і не слід нічого боятися. На всі пропозиції я звик говорити: так! Я закінчував Сумський військовий ліцей – «Кадетський корпус» ім. І.Г. Харитоненка, військове середовище мене загартувало. Два роки ти перебуваєш за парканом, будь-які труднощі вчишся приймати як виклики, ти не ставишся до них, як до виходу із зони комфорту, сприймаєш виклики як належне. Це і є рух вперед!
У команді найважливіше – не мовчати про свої помилки, не намагатися їх приховати, а навпаки – сміливо виносити їх на загал, щоб той, у кого, можливо, більше досвіду, допоміг вирішити проблему. Прихована проблема може перетворитися на сніговий ком – із маленької ставатиме все більшою і більшою… Не слід також очікувати, що все прийде відразу, потрібно рухатися поступово, працювати над собою і розвиватися!
Чекаємо вас в команді Kernel
