Віктор Шинкаренко: «Спорт тренує характер і робить людей більш цілеспрямованими»

У вас непересічні спортивні досягнення. Як і з чого розпочалася ця історія?

В 5 років батьки відвели мене в дитячо-юнацьку спортивну школу на відділення з футболу у Прилуках. Через 3 місяці я зрозумів, що футбол — не моє. Попросив батьків знайти іншу секцію. В місті також знаходилася спортшкола «Динамо», в якій викладали бойові мистецтва. Там у 5,5 років я почав займатися рукопашним боєм, а в 9 – перейшов у секцію боксу. Олімпійський вид спорту нам з хлопцями видався цікавішим, займалися ним  аж до зрілого віку та продовжую по теперішній час.  Паралельно я виступав за свій клуб на змаганнях з кікбоксингу і рукопашного бою. Універсальний боєць 🙂

Коли у вашому житті зʼявився біг?

Я завжди бігав, хоча біг мені ніколи не подобався. Виступав на змаганнях з легкоатлетичного кросу під час навчання в школі та  НАВСУ. Пізніше бігав для себе, щоб залишатися у формі та розвивати витривалість. А справжнє захоплення бігом зʼявилося, коли почав працювати в Kernel. Заступник керівника кластера Дружба-Нова Валерій Якович Пищида влітку 2019 року запропонував мені долучитися до забігу «Sumy Airport Run» на дистанцію 10 км. Мені сподобалося!

Захотілося пізнати всі тонкощі цього виду спорту: відчути, що таке мозолі та крепатура в литкових мʼязах, навчитися правильно підбирати кросівки і шкарпетки, освоїти правильну техніку бігу. Я така людина — коли починаю щось нове, то занурююсь у це з головою. Згодом виникло бажання покращити свої результати. Найкращими моїми результатами на дистанцію 10 км був час 40 хв. Далі були напівмарафони (21 км 97,5 м) з результатом 1:20:49, марафон (42 км 195 м) — 3:57:14, ультрамарафон (50 км) — 5:16:37.

Найтяжче мені дався забіг на ультрмарафонську дистанцію на 50 км, який проходив в м. Києві на Трухановому острові. Початок забігу був розпочатий організаторами о 00:00. Забіг на таку відстань для мене був тяжким, де після 30 км виникало бажання зійти, але сила волі та бажання стати фінішером не завадило добігти до фінішу . В даному забігу сильно мотивувало те, що поряд бігли люди похилого віку (60-70 років) на дистанцію 100 км і я не міг, щоб не добігти до кінця.

Як відкрили для себе забіги з перешкодами?

В свій час я займався армреслінгом, гирьовим спортом, гімнастикою, настільним тенісом. Моє коло спілкування формувалося з спортсменів. Близько 3 років тому знайомі розказали мені про досить драйвові забіги з перешкодами, які проводилися в Україні. Я зацікавився і почав займатися цим видом спорту. Брав участь у забігах DYKA GONKA, Race Nation, Spartan! Залучив колег. Їздимо, приймаємо участь, займаємо призові місця. Дуже класно 🙂

В забігах з перешкодами є дистанції на 5 км та 10 км. Наприклад, на дистанції 5 км — 20 перешкод. Це лазіння по канатах, водні випробування, перенесення ваги, кидання списа, утримання рівноваги. Не пройшов випробування — роби 30 берпі.

Скільки часу ви приділяєте тренуванням?

Раніше, коли готувався до змагань, тренувався тричі на день. Зрозуміло, що з роботою такі навантаження важко поєднувати. Зараз стабільно — підйом о 5:30 ранку, біг на 5 км чи 10 км, якщо дозволяє час, та фізичні вправи. У мене власний спортзал, в якому можна боксувати з друзями-спортсменами чи відпрацьовувати техніку на боксерському  мішку чи лапах, робити вправи на координацію та витривалість. Тричі на тиждень відвідую тренажерний зал, щоб підтримувати свою фізичну форму. У вихідні намагаюся  бігати кроси по 15-20 км на витривалість.

Що чи хто мотивує вас тримати таку високу планку?

У мене троє синів, які дивляться на татові нагороди і теж  хочуть бути схожими. Роблю зарядку — вони поряд. Пробують віджиматися, боксувати. Мене це неймовірно мотивує і заряджає енергією. Тому стараюся максимально активно проводити час з своїми дітьми — ми бігаємо, займаємось в спортзалі, їздимо на велосипедах. Кайфую від цього!

Що вам найбільше подобається у спорті?

По-перше, спорт тренує характер і робить людей більш цілеспрямованими. Фраза, яка найкраще характеризує спортсменів: «Бачу ціль — не бачу перешкод». А зараз спорт допомагає мені хоч на мить відволіктися від думок про те жахіття, яке відбувається у нас в країні. Зайняття спортом знімає стрес, покращує настрій, збільшує кількість ендорфінів в організмі. Це гарний спосіб побороти тривожність. Покращує якість сну.

Ваші поради тим, хто ніколи не займався спортом, але хоче спробувати.

 Професійний спорт дуже травматичний, а фізкультура, навпаки, корисна. Раджу починати з ранкових пробіжок, щоб тримати себе у тонусі. Для цього потрібні зручні кросівки та сила волі. Перед тренуванням — розминка, після — заминка. Не треба чекати понеділка, варто наважитися сьогодні. Поставили перед собою ціль — зігнати вагу чи наростити мʼязи — і йдіть до неї.