Ілона Данилюк, фахівчиня з персоналу, тренерка компетенції «Безперервне вдосконалення»
Ілоно, чому обрали саме цю компетенцію? І чим вона може бути корисною в умовах війни?
Для людей будь-яких професій чи сфер важливо не стояти на місці, а постійно рухатися вперед. Позбуватися бар’єрів, ставати кращими, обізнанішими, сильнішими. Моя особиста позиція перегукується з вибором більшості колег, які додали в свій план розвитку компетенцію «Безперервне вдосконалення».
Щодо іншого, то розвивати в собі універсальні скіли – корисно завжди. І в мирний час, і у воєнний період. Бо самовдосконалення – це шлях до покращеної версії себе. Від наших знань та умінь залежить те, яку країну ми відбудуємо після перемоги.
Підтримуємо! Схоже, бути тренером і надихати колег на розвиток – ваше покликання. Мали досвід до ІВТ?
Ні, але дуже хотіла. Раніше мій просвітницький досвід обмежувався проведенням адаптаційних зустрічей для нових співробітників, презентацією положень Корпоративного Кодексу колегам. Відчувала, що можу більше. Тому почала шукати курси, які б допомогли розкрити тренерський потенціал. Мені пощастило – в компанії стартував унікальний навчальний проєкт Інститут Внутрішніх Тренерів. Тож вагань, подавати заявку на участь чи ні, не було.
Чи можете згадати момент, який став переломним на шляху до втілення ваших кар’єрних мрій?
Звичайно. Все почалося зі знайомства з Kernel. Коротка передмова: в університеті я навчалася за спеціальністю «Економіка підприємства». Поки інші заглиблювалися в методи організації виробництва, я зосереджувалася на розвитку персоналу. Темою дипломної роботи, а згодом і магістерської, обрала «Економічну ефективність використання персоналу». Ще студенткою 5 курсу потрапила на стажування в компанію. Тут переді мною відкрилися великі можливості для персонального і професійного розвитку. Згодом я приєдналася до команди Kernel. Колеги ділилися власним досвідом, давали поради щодо підготовки магістерської роботи. У результаті – не лише робота в компанії мрії, а ще й диплом з відзнакою.
Позиція HR-фахівця передбачає постійну роботу з людьми. Де черпаєте натхнення? Яким повинен бути ваш ідеальний відпочинок, щоб запобігти емоційному вигоранню?
Залишатися в ресурсі мені допомагають… люди. Ті, хто бажає вчитися новому, розвивати навички, відкривати можливості. Спілкування з такими людьми додає сил та мотивації далі працювати над собою і допомагати іншим.
Якщо говорити про емоційне відновлення, то навіть поза роботою чи у вихідні дні я прагну бути корисною. Найкращий відпочинок – залишатися на зв’язку з колегами, підтримувати контакт. Так мені спокійніше.
А чи важко поєднувати поточну роботу з тренерством? Поділіться власними секретами тайм-менеджменту.
Навпаки, легко. В компанії для цього створені всі умови, керівники та колеги йдуть назустріч. Коли потрібно підготуватися до тренінгу, то кілька годин у робочому дні точно знайдеться. Ми – команда, і я впевнена, що мене підстрахують за необхідності.
Єдиний секретний прийом, яким користуюся, – імпровізація. Планування – теж добре, але останні кілька років показують нам, що не до всього можна підготуватися завчасно. Іноді вихід із ситуації потрібно шукати тут і зараз. Розвинути в собі навичку імпровізації в умовах бурхливого сьогодення – гарна ідея для кожного.
Так ось, як вам вдається зробити навчання цікавим! Якими ще лайфхаками користуєтеся?
Тренінг, побудований на теорії, – це не тренінг. До нас підключаються співробітники різних служб і напрямків, навчання має бути зрозумілим для всіх. Ми беремо за основу типові побутові ситуації. Наприклад, приготування салату чи бутерброду. Потім переносимо ці образи в реальне життя. Таким чином інформація легше сприймається і краще засвоюється.
Яку суперздібність обрали б, якби випала така можливість? Розширювати межі можливостей.
Якби ви були художником, у який колір ви пофарбували б компетенцію, яку тренуєте? Залишила б білою. Життєвий досвід додасть унікальних кольорів.
Однією фразою підтримайте колег. Ми впораємося, а паралельно – вдосконалимо усе навколо!
