«У кожної людини від народження є потреба дізнаватися щось нове»

Ірино, розкажіть про свій шлях становлення як внутрішнього тренера.

Це мій перший викладацький досвід – і він став викликом моєму страху і потужним кроком вперед. Ніби стрибок у безодню із парашутом. Я настільки хвилювалася перед першою доповіддю, що не могла своїми словами переказати конспект. Довелося читати текст слово в слово. Як я поборола страх? Мені зателефонувала одна із колег, яка не змогла взяти участь у цьому тренінгу. Спитала, коли буде мій наступний виступ, тому що хоче мене послухати. Я їй сказала: «Ти ж ніколи не чула, як я виступаю». На що вона відповіла: «Я не знаю, як ти виступаєш – просто вірю, що в тебе дуже добре виходить». Цими словами вона ніби подарувала мені крила. На другий раз хвилювання ставало менше. Не можу сказати, що воно зникло взагалі, але зараз виступаю я досить впевнено. І щоразу почуваюся дедалі звичніше у цій ролі.

Що вас надихає розвиватися?

6 років тому, коли підросла моя донька, я почала читати бізнес-літературу, бо зрозуміла, що хочу вкладати свій вільний час у розвиток. Гостро відчула, що без навчання жити не можу: є стільки цікавих тем, і мені хочеться все знати. На нашому тренінгу ми якраз розповідаємо про те, що у кожної людини від народження є потреба дізнаватися щось нове. Але наша система освіти виховує «з-під палки», тому у дорослому віці люди втрачають прагнення до навчання. Моє кредо: «Навчання має бути цікавим».

А як ви робите свої доповіді цікавими?

«Системне мислення» – тема глибока та складна, проте її потрібно донести  людям простою мовою. Я намагаюся знайти те, що я раніше не знала сама, і передати це аудиторії: «А може, і ви цього раніше не знали? А може, і вам це буде цікаво?» Навчати того, що тобі нецікаво – неможливо. Я взагалі люблю ділитися. Якщо щось прочитала, обов’язково це переказую або доньці, або колегам. Іноді здається, що я читаю книги для когось – і вони більш корисні їм, а не мені. Приносити користь моєму оточенню – це додатковий стимул рухатися далі.

Що нового ви відкрили для себе, коли стали тренером?

Ще ніколи у своєму житті я не отримувала такої емоційної віддачі. Коли ти чуєш слова колег після доповіді: «Ой, як було круто та цікаво!» – це надихає та дає сили, відчуття радості важко описати.

Коли ми готувалися до тренерської роботи, ми планували працювати в аудиторіях, але локдаун перевів навчання в онлайн. Тож багато лайфхаків з ораторської майстерності, які я дізналася, залишилися «поза кадром». Сподіваюсь, що у майбутньому буде можливість їх застосувати. В онлайні спілкуватися «з монітором» досить важко: постійно хочеться перепитати, чи тебе чують. Тому коли у групі знаходяться активні учасники і моментально дають зворотній зв’язок, це дуже допомагає.

Як ви знаходите час для тренерської діяльності? Як вдається поєднувати з основною роботою?

Моя тренерська робота займає багато особистого часу, але мої близькі розуміють, що для мене це важливо та цікаво. Минулого року я паралельно із тренерською роботою поєднувала новий функціонал у компанії-партнері за програмою Open Agribusiness та освоювала роботу у програмному продукті Power BI. Тож протягом року я виконувала три задачі паралельно, і було складно переключатися. Але коли ти мотивований до змін, то все вдається. Я неймовірно виросла і радію, що зважилася на цей стрибок у безодню і полетіла!