«Цінно, коли після тренінгу колеги дивляться по-іншому на те, що роблять, і бачать нові грані для вдосконалення»

Чи це ваш перший тренерський досвід?
У ролі тренера в Kernel я виступила вперше. До цього я мала лише досвід проведення презентацій, передачі знань колегам. Звичайно, на початку тренерської діяльності я хвилювалася перед аудиторією. Для мене це було, як пірнути в ополонку, – дуже страшно. Але з кожним тренінгом відчувала себе більш впевнено, і далі все пішло-поїхало. Хоча кожний виступ особливий, і я щоразу хвилююся, але відчуття тепер зовсім інші.
Чому ви обрали саме компетенцію «Безперервне вдосконалення»?
Безперервне вдосконалення – це те, чого я намагаюся досягнути для себе персонально. Я постійно чомусь навчаюся, намагаюся зробити все більш ефективно, оптимально розподілити сили. Вважаю, що перед усім безперервне вдосконалення – це не інструменти чи методологія. Це спосіб мислення, філософія. І коли ти приймаєш цей світогляд, він із тобою скрізь: і на роботі, і в особистих справах.
Які ваші особисті якості ви вважаєте головними у роботі тренера?
Я комунікабельна, не боюся спілкуватися із великою кількістю людей. Крім того, вмію подавати складну інформацію простими словами.
Поділіться своїми лайфхаками, як зробити навчання цікавим.
Мені не подобаються лекції, у яких є лише сухий набір правил. Цікавіше, коли інформація подається із прикладами, як її застосувати у реальному житті. Власний досвід тренера, цікаві історії, життєві ситуації, історичні факти – все це викликає у слухачів емоції, переживання. А отже, учасники можуть краще засвоїти матеріал.

Чи важко поєднувати тренерську діяльність та поточну роботу?
Я чітко вирішила стати внутрішнім тренером Kernel, і далі вже не виникало питань, як знайти час. Мені здається, коли є чіткий намір, тоді немає перешкод.
А що вас надихає на тренерську діяльність?
Я сама хочу ставати краще, чогось досягати – і це класний мотиватор для розвитку. Плюс спілкування із аудиторію. Я розумію, що можу донести до людей певну філософію, додати маленьку часточку цінності для нашої команди. Так, її неможливо зважити, але це неймовірно цінно, коли колеги повертаються на робоче місце після тренінгу та дивляться по-іншому на те, що роблять, і бачать нові грані для покращення і вдосконалень. Усе це разом дає мені драйв та кайф – я заряджаюся від того, що роблю!
Як ви відпочиваєте, щоб перезавантажитися на всі сто та не вигорати?
Іноді ідеальний відпочинок – це посидіти у тиші та спокої, саме для перезавантаження. А ідеальна відпустка – це комбінація релаксу та активності. Коли можна прокинутися, нікуди не поспішати, полежати, відпочити. А у інший день – десь поїхати, щоб побачити нові місця, багато ходити, отримувати максимум вражень.
Як змінилося ваше життя завдяки тренерству?
Я стала більше звертати увагу на те, як я розмовляю. Ловлю себе на своїх слабких місцях та намагаюсь їх посилити, щось змінити. Доки не почнеш виступати перед публікою, здається, це не так важливо. А от коли це твоя робота – ти вже уважно слідкуєш за тим, як люди сприймають тебе та як ти себе презентуєш. Тренерство мене стимулює та мобілізує.
Щоб ви порадили своїм колегам, які відчувають у собі тренерський потенціал, але ще не наважуються стати внутрішнім тренером Kernel?
Я би порадила проявити рішучість. Нічого страшного у цій роботі немає. Я розумію, що у більшості є страх аудиторії. Але зі свого досвіду можу точно сказати: усі слухачі дуже добрі та лояльні. Боятися нема кого!
Яку суперздібність обрали б, якби випала така можливість? Лікувати невиліковні хвороби
Ким мріяли стати, коли виростите? Не пам’ятаю, але точно навіть не уявляла, що буду спеціалістом по автоматизації облікової системи.
Із якою живою істотою ви могли б порівняти роботу тренера? Із добрим і спокійним ведмедем.
Однією фразою запросіть колег на свій тренінг. «На вас чекає не суха теорія, а цікава розмова про те, як щодня ставати кращими та ефективнішими»
