Дмитро Вовк, Керівник підрозділу експедирування, тренер з компетенції «Готовність до змін»
Що було найскладнішим на початку тренерства і як ви долали труднощі?
У мене був досвід публічних виступів на конференціях, але у такому форматі, як ми навчаємо у Kernel, я ніколи не був тренером. Тож найважчим був перший виступ – багато сумнівів, дискомфорту і водночас величезного бажання зробити все на вищому рівні. До того ж тренінг був онлайн – без навички працювати з «обличчями на екрані» було важко. Але у складні моменти я згадував слова своїх наставниць Наташі та Юлі: «Якщо ви починаєте забувати матеріал, наведіть приклади із власного досвіду, пожартуйте, розрядіть атмосферу».
Маєте власні лайфхаки у цьому?
Онлайн-формат дозволяє дати завдання учасникам, а самому виключити камеру і мікрофон, щоб зробити вправи на дихання. Хвилювання збиває ритм дихання, і організм одразу входить у тривожний стан. А якщо дихання знов зробити повільним та глибоким, можна швидко заспокоїтися. Тож раджу це всім, кому треба зняти стрес.
Як вам вдається поєднувати поточну роботу та тренерство?
Найскладніше спланувати та зробити перший крок. Далі – все відбувається послідовно. І коли бачиш, що вдається багато справ, ти вже не можеш зупинитися на досягнутому. Це як сніжний ком, і енергія змін з’являється від успішно досягнутих попередніх цілей.
Ваша компетенція – «Готовність до змін». Яка мета вашого тренінгу, як ви розумієте, що досягли її?
Більшість людей не любить зміни. У їхньому розумінні: Зміни = Погано. Моя мета – навчити ставитися до змін не як до чогось непізнаного, невідомого, незрозумілого, а як до нових викликів. Я розповідаю, як зміни впливають на нас: на емоції та фізіологію – щоб ми були до цього готові. Результативність вимірюю питаннями слухачів під час тренінгу – значить їм цікаво. А найвища оцінка – коли вони телефонують після тренінгу та питають, як стати тренером!
Яку ситуацію вважаєте переломною у власній кар’єрі?
Я з династії залізничників. Ще з минулого століття всі мої родичі працювали на залізниці. Я жив цим. Зрештою, пропрацював на залізниці 11 років та отримав керівну посаду. І тоді зрозумів, що вигорів. Тож після довгих та тяжких роздумів із мрією дитинства довелося попрощатися – і я перейшов в іншу галузь, у компанію Kernel. Я досі радію цьому вибору та вдячний товаришам, які мене підтримали.
Як ваша родина відреагувала на те, що ви стали тренером? І як змінилося ваше життя після того, як ви почали викладати Готовність до змін?
Дружина хвилювалася, чи буду я все встигати та не стомлюватися. Але одного разу вона посиділа поруч під час тренінгу та послухала, що я розповідаю. І коли я дав письмову вправу аудиторії, теж взяла папір та ручку і почала її виконувати. Після вправи її очі загорілися: «Клас! Мені сподобалося! А ти тренінг лише за цією темою проводиш? Я хочу ще взяти участь!».
Моя родина – для мене натхнення, приємно, коли вони мною пишаються. А ще я став більш впізнаваним серед колег. Коли знайомлюся із кимось у компанії, люди говорять, що вони у мене навчалися, згадують вправи, які я давав. Ще приємно, коли хвалять мою роботу, і до мене на тренінг хочуть записатися ті, хто про нього лише чув.
Що порадите тим колегам, які відчувають у собі потенціал до тренерства, але не наважуються спробувати?
Відкиньте страх та сумніви! Робіть те, що хотіли, адже завтра вже настало.
Яку суперздібність обрали б, якби випала така можливість? Бути суперрішучим та мати менше сумнівів, завжди казати «ТАК!».
З якою живою істотою ви асоціюєте роботу тренера? Мудрий Філін, голова якого крутиться на 360 градусів та охоплює усіх.
Якби ви були художником, у який колір пофарбували б компетенцію, яку тренуєте? Світло-зелений: колір молодого листя, трави, колір, який дарує спокій та умиротворення.
Однією фразою запросіть колег на свій тренінг. Якщо боїтеся змін, приходьте на тренінг і зміни стануть найприємнішою частиною вашого життя!
