«Людині життя дає великий шанс, після якого все круто змінюється. Не пропустіть його!»
Це ваш перший досвід роботи як тренера? Що було найскладнішим на шляху до викладацької діяльності?
Так, це перший мій досвід роботи тренером. Перші публічні виступи залишилися у юності, тож це був грандіозний виклик собі. Я знала, що мені доведеться розвинути дуже багато нових навичок, однак, відчувала, що «Хочу та буду!», тому і наважилася. Звичайно, на першому онлайн-тренінгу було складно і страшно. Мене дуже підтримала моя напарниця Алла Мартус. У складні моменти вона підставляла своє плече або розряджала атмосферу гумором. Та і аудиторія була дружня та чуйна – мені здалося, що вони не помічали жодних недоліків.
Як ви вважаєте, яка ваша якість – найцінніша у роботі тренером?
Я люблю людей, бачу у них позитив та зичу їм добра. Хочу допомогти та навчити. Вважаю, що це стало основою для тих здібностей, які я розвинула в Інституті внутрішніх тренерів.
Чому ви обрали саме «Готовність до змін»?
Коли постав вибір, я навіть не задумувалася. Вважаю, що компетенцію «Готовність до змін» можна поставити на перше місце. Якщо людина готова змінюватися, вона може легко опанувати інші компетенції: відповідальність, стратегічне мислення тощо. Вона знає, з чого почати, як правильно підготуватися до нового етапу розвитку, як правильно перелаштуватися. Я сама не люблю стояти на місці. До того ж світ так швидко змінюється, що не хочеться втратити спільну мову із молодим поколінням та застрягнути десь у минулому. Хочеться йти у ногу з часом.
Розкажіть про найяскравішу зміну на вашому кар’єрному шляху.
Це було дуже давно. Я прийшла працювати на завод начальником зміни. І одного разу мені запропонували перейти у відділ персоналу (тоді ще – відділ кадрів). Це було так несподівано! Я звикла працювати із технологіями, а тут все обертається навколо людей. Різниця була відчутною, але я вважаю, що життя дає людині великий шанс, після якого все круто змінюється. І якщо пропустити його, будеш жалкувати. Тож я скористалася нагодою і не пошкодувала!
У кожного тренера є свої секрети підготовки – поділіться, як ви налаштовуєтеся на виступ перед аудиторією.
Коли я готуюся до тренінгу, то розповідаю матеріал своїм… домашнім улюбленцям. У мене вдома є кіт та кішка – це два мої найперші слухачі. Вони мене підтримують: сідають і уважно дивляться. Не знаю, про що вони думають, але погляд у них такий розумний 🙂
Де ви черпаєте сили та мотивацію на роботу тренером?
Скрізь 🙂 Коли стомлююся, йду прогулятися надворі. Якщо повернутися до теми моєї компетенції, природа теж постійно змінюється. За цим цікаво спостерігати. Це розслабляє та відволікає мене від усіх тривог, і сили раптом повертаються. Також я люблю згадувати місця, де мені було тепло та добре. Наприклад, згадую, де я жила, де була у бабусі у селі, де вчилася кататися на велосипеді. Ідеально взагалі туди подумки повертатися час від часу, щоб перезавантажуватися завдяки найніжнішим спогадам.
Що б ви порадили колегам, які відчувають потенціал до тренерства, але сумніваються?
Скористуйтеся цією нагодою! Адже вона у житті також не часто випадає. Деякі люди проходять величезний шлях до тренерства, а у Kernel ви отримаєте все і одразу. Вам дадуть увесь методичний матеріал, дізнаєтеся, як поводитися перед аудиторією та зустрінетеся із зацікавленими слухачами. Це дорогого варте! Зробіть цей перший крок.
Ким ви мріяли бути у дитинстві? Ветеринаром.
Із якою живою істотою ви б порівняли роботу тренера? Із добрим павучком, який своїми невидимими ниточками-навичками намагається дотягнутися до кожного слухача, щоб кожному з них донести нові знання.
Однією фразою запросіть колег на ваш тренінг. Не стійте на місці та не озирайтеся у минуле! Приходьте на тренінг, щоб навчитися долати, перестрибувати та лишати позаду всі перешкоди на своєму шляху.