Суперліга Кернел набирає ще більших обертів. Цього разу свої суперздібності продемонстрували команди Дивізіону Агробізнес. Вони пройшли разом і вогонь, і воду, і перший тур Суперліги – механізовані загони кластерів вперше змагалися в ефективності організації виробничих процесів під час посіву і догляду ярих культур.
Попереду – наступні не менш відповідальні етапи. Яких зусиль коштували перші результати, що вирізняє справжніх аграріїв-супергероїв серед інших та де їм довелося проявити більшу суперсилу, – розповідають Керівники переможних механізованих загонів!
Олександр Кухарчук, «Максимум» (Західний кластер):
«Кожен знає, що він на своєму місці, і це – кращий мотиватор»
Назва команди говорить сама за себе, адже ми звикли працювати на максимумі. З ранньої весни стартуємо на максимальній потужності і зберігаємо темп, щоб фінішувати з переможними результатами. У полі керуємося формулою: швидше посіємо – раніше побачимо сходи – оперативніше зможемо реагувати на виклики.
Є й фактор, який не залежить від нас – погодні умови. З одного боку, цього року вони сприяли дружнім сходам кукурудзи, з іншого – ускладнювали обробіток посівів пшениці. Був період, коли затяжні дощі не давали нам навіть зайти в поле. Попри це, ми в стислі строки здійснили посів, вчасно обробили сходи та захистили їх.
Найважливіше в командній роботі – взаєморозуміння і допомога один одному. Ким би ти не був – агрономом, інженером, механізатором чи керівником – ти є частиною команди і повинен розуміти, що від твоєї роботи залежить спільний результат. Наш колектив дружний та злагоджений, а переможні результати стають можливими завдяки абсолютній віддачі кожного.
Петро Захарченко, капітан команди «Діснейленд» (Центральний кластер): «Мій принцип – працювати на максимум і на результат!»
«Ми цілком поділяємо принципи UNIC і пишаємось тим, що приєдналися до цієї організації. Це – відмінна платформа для просування ідеї відповідального бізнесу та впровадження стандартів доброчесності, задекларованих світовими практиками. Беручи активну участь в діяльності та популяризації принципів Мережі, бізнес отримує низку переваг: поліпшується ділова репутація, зростає конкурентоздатність, покращується якісний рівень відносин з партнерами, підтверджуються високі стандарти підприємницької діяльності. Ми прагнемо бути кращими у своїй справі, тому вступ до UNIC розглядаємо не як данину моді чи звичайну формальність, а як унікальну можливість вдосконалити свою діяльність в рамках добропорядності і чесності», – коментує Олена Дубовська.
Незважаючи на позитивні результати аудиту і тенденцію до зниження кількості зловживань у минулому маркетинговому році, в Кернел продовжують контролювати відносини як всередині Компанії, так і з контрагентами на предмет потенційних корупційних ризиків. Будь-який успіх – у системності.
Насправді ми працювали так само старанно, як і завжди. Інколи вдається досягати кращих результатів, інколи гірших. Звичайно, такі змагання мотивують більшою мірою.
Досвід, згуртованість, вміння планувати – це три ключові особливості, які об’єднують учасників нашої команди. Всі задачі завжди намагаємося виконувати якісно та оперативно.
Найбільш непередбачуваними труднощами для нас стали погодні умови – сезон дощів, тож ми не могли більш оперативно закінчити посівну кампанію. Однак і це не завадило нам показати хороші результати.
Як багаторазовий чемпіон Ліги Чемпіонів, знаю на власному досвіді, що потрібно просто наполегливо працювати, робити все від тебе залежне. Працювати на максимум і на результат – це мій принцип, який я намагався донести і своїй команді!
Олександр Дейко, «Х-ants» (Харківський кластер):
«Внутрішня конкуренція мотивує та збільшує продуктивність»
Лідерство у Суперлізі – амбіційна ціль, тому напередодні сезону ми зібралися командою і вирішили, що працювати доведеться ще наполегливіше. Обговорили все з інженерною та агрономічною службами, з механізаторами, водіями, визначили цілі й задачі, пояснили, хто за що відповідатиме. Саме завдяки взаємопорозумінню вдалося досягти таких хороших результатів.
І я, і команда сприйняли змагання з великим ентузіазмом, більше того – у нас завжди вітаються навіть внутрішні змагання. Екіпажі постійно рівняються один на одного, виникає така корисна внутрішня конкуренція, що, як я вважаю, лише мотивує та збільшує продуктивність. Коли ми дізналися, що вся компанія братиме участь у проекті Суперліга, звичайно, стало ще цікавіше, оскільки ми можемо побачити, на якому рівні тримаємося на фоні інших.
Для того, щоб досягати хороших результатів, найголовніше – щоб усі, починаючи від керівництва, закінчуючи механізаторами, розуміли свою кінцеву мету, знали, до чого ми йдемо і для чого ми виконуємо ту чи іншу роботу. Тоді ні в кого не виникає запитань у процесі, немає бездумних зусиль. Дуже важливою є комунікація в команді. Ми, власне, почали набагато більше спілкуватися і стало значно легше. Також намагаюся особистим прикладом заохочувати команду до роботи, працюю пліч-о-пліч разом з усіма.
«Аnts» – у перекладі з англійської значить «мурахи», до цього слова ми додали літеру «Х» – Харківський кластер. Мурахи в природі насправді мають чудову організацію праці, як і ми: хтось керує, хтось ремонтує, хтось їздить на тракторі. Кожна ланка старанно виконує свою роботу.
Микола Курило, «Заполяр» (кластер Дружба-Нова):
«Найскладніше – змагатися з природою»
Наша команда не розраховувала на високі результати, працювали, як і завжди, але такий мій підхід – мотивувати традиційним «давай-давай-давай!» 🙂 Зрештою все вдалося! Зараз ми попереду, але тепер перед нами найскладніше завдання – не втратити обличчя! Адже, як відомо, посісти перше місце – не головне, набагато важливіше – втримати його. Це справді непроста задача.
Найскладніше – змагатися з природою, ми можемо бігти, падати, підійматися і знову бігти, але ж сонце та опади від нас не залежать. Поле – це відкритий цех, це ризикована справа і нелегка праця.
Мій особистий рецепт успіху, який, вважаю, привів до перемоги всю команду, – простий: ніколи не змушувати нікого чекати. Якщо триматимеш себе в суворих рамках, твоя відповідальність притягне до тебе людей і змусить їх так само поважати твій час. Спочатку потрібно виховати себе, а тоді легше буде і власну команду спрямувати в правильне русло.
Олександр Балацирь, «Захоролля» (кластер Полтава Південь):
«Коли ти любиш свою роботу, немає нічого складного у досягненні найнеймовірніших результатів!»
Завжди, незалежно від змагання, маємо бажання бути першими в ґрунтообробці, першими підготуватися до польових робіт після зими, вчасно приїхати на роботу, вчасно виконати завдання – будь-яку складову нашої роботи хочеться виконувати якісно.
Весна – такий період, коли особливо гостро відчуваєш, що «вчорашнього дня вже не повернеш». Погода мінлива, нестабільний температурний режим. Найбільше я переживав, щоб ніхто не випав із процесу – ні люди, ні техніка. Команда нашого відділку – це люди, які працювали тут з перших днів, адже наше господарство заснували ще 2002 року, воно було одним із перших у компанії – тож хочеться бути першими в усьому. Сюди підводили техніку, тут випробовували нові технології, відповідно, співробітники знають свою роботу, всі згуртовані, готові до ненормованого графіку. Ми залежні одне від одного, тому все працює як один механізм.
Моє правило по життю: все робити вчасно. Вчасно давати й отримувати поради. А коли ти любиш свою роботу, немає нічого складного і можна досягати найнеймовірніших результатів!
Геннадій Пташнік, «Ті самі агрономи» (Центральний кластер):
«Працювати потрібно не заради перемоги, а на стабільний результат!»
Якщо чесно, ми не розраховували на такі хороші результати, працювали як і зазвичай. Утім, перемога є перемога, вона надзвичайно згуртовує і надихає!
Нашу команду вирізняє особлива дружність. Нікого не доводилося спеціально змушувати працювати, всі звикли виконувати свою роботу якісно. Ми навіть не старалися ні з ким змагатися, просто працювали.
«Ті самі агрономі» – це ті, якими і повинні бути справжні агрономи, які мають натхнення, самовіддачу, мотивацію, працюють не заради перемоги, а на стабільний результат, причому постійно, незалежно від будь-яких обставин.
Сергій Гладков, «Легіон» (Харківський кластер):
«У нашій справі надзвичайно важлива своєчасність в усьому»
Нашу команду від інших команд Харківського кластера відрізняє кількість – у нас більше 14 тисяч гектарів землі та найефективніша кількість персоналу 7,8 осіб на гектар, тож зусиль докладено справді чимало!
Цього року нам довелося випробовувати певні зміни в системі точного землеробства – GPS-систему, думаю, це і дало позитивні результати. З усіма труднощами звикли справлятися! Я постійно перебуваю з хлопцями на полі, підтримую, реагую на всі їхні зауваження, прохання. У нашій справі надзвичайно важлива своєчасність в усьому.
Усім рекомендую трудитися, розвиватися, читати, відвідувати різні навчальні заходи, тренінги, які організовує компанія, брати участь у змаганнях. Це хороша мотивація, яка також розвиває командний дух. Особливо, коли ви разом радієте спільним результатам! Шляху назад немає, тепер перед нами непроста задача – не здавати позиції.
Володимир Поліщук, «Земля в ілюмінаторі» (Центральний кластер): «Важливо власним прикладом показувати, що немає нічого неможливого»
Наша команда до змагання ставилася спокійно, на перемогу навіть не розраховувала. Щороку ми показуємо середні стабільні результати. Коли мої хлопці побачили, що ми – серед лідерів, це їх підбадьорило і простимулювало працювати ще завзятіше!
Наш колектив достатньо молодий, середній вік – від 20-25 років. Цікавляться новітніми технологіями, активні в роботі, допитливі, зацікавлені, гнучкі до нововведень – все це я вважаю нашими перевагами.
Виникали труднощі під час посіву через затяжні дощі. Певний час техніка простоювала, ми переживали, що затягнули з посівом, але незважаючи на це, зрештою все вдалося навіть краще, ніж ми очікували.
Моє правило – вимагати від інших тільки те, на що здатний сам, і показувати власним прикладом, що немає нічого неможливого!
Богдан Дубина, «Вознесенське» (Придніпровський кластер):
«Хороші результати в першому етапі дають величезне натхнення бути першими й надалі!»
Дізнавшись про те, що доведеться працювати в режимі змагання, спершу, авжеж ти сприймаєш це як певні стресові умови, наступні кроки – це згуртування, а далі – старалися працювати продуктивно та якомога краще розкривати весь свій потенціал!
Від самого початку налаштовувалися на перемогу, я мотивував команду тим, що в нас є всі шанси посісти перше місце і це буде ще однією нашою перевагою, можливістю самоствердитися. Команда спрацювала якісно і на результат.
Наша щоденна робота сама по собі складна, тому результати давалися нелегко. Для мене головне – чесніть та відповідальність. Ці принципи намагаюся переносити зі свого особистого життя і в роботу у своїй команді.
Зараз ми націлені перемагати. Хороші результати в першому етапі дають величезне натхнення бути першими й надалі!
