У них різна кількість людей в команді, неоднакові площі земель в обробітку, а в полях вирощуються різні культури. Однак їх усіх об’єднує Кернел та прагнення бути чемпіонами в усіх робочих процесах. Вони – це команди механізованих загонів.
Спільно з капітанами команд, які посіли перші місця у першому та другому турах Суперліги-2020, ми спробували написати для вас портрет механізованого загону Кернел. Це велике спільне інтерв’ю з лідерами в житті та у полях. Багато цікавого про сучасні технології, потужні агромашини, поля й культури, традиції і новації читайте у нашому матеріалі.
– Як корабель назвеш, так він і попливе. Чи вплинула назва вашого мехзагону на перемогу в Суперлізі?
Сергій Барчук, капітан команди-переможця 2-го туру «Повелителі полів» (Центральний кластер):
«Як бачите, «Повелителі полів» зуміли приборкати стихії та здобути перемогу. Насправді ж, усе завдяки командній роботі. Наш колектив – це досвідчені фахівці, які мають великий багаж знань за плечима. Кажуть, що весняний день рік годує. І це правда. Коли розпочалася пандемія та весь світ опинився на карантині, ми продовжували працювати, щоб не допустити продовольчої кризи. Сіяли кукурудзу та соняшник, доглядали посіви пшениці та ячменю. Це і є командна робота, яка додає нам сил».
– Чи має розмір поля значення? Чи можна бути однаково ефективним на земельних ділянках у 5 га та 10000 га?
Олексій Картавий, капітан команди-переможця 1-го туру «Діброва» (кластер Дружба-Нова):
«Потужна техніка Кернел пристосована більше до обробітку великих земельних масивів. Але потрібно також розуміти, що в агробізнесі є свої виключення, до яких потрібно пристосовуватися. Одним з таких поділюся. Три роки тому земельний банк нашого механізованого загону збільшився на 5,5 тис. га. З них 2,5 тис. га – це маленькі ділянки. У результаті зараз маємо 214 полів, 70 з яких площею від 3 га до 30 га, решта – в середньому 100 га. Тоді ж, три роки тому, ми почали підготовку наділів до ефективного використання. Здійснювали глибоке рихлення та інші польові операції. Цього року на всіх наших полях вирощується дві культури – соняшник і кукурудза. Ми розраховуємо отримати повноцінний урожай як з великого поля, так і з маленької ділянки. Потенціал в української землі – надзвичайний, а це головна запорука ефективності агровиробників».
– Кернел діджиталізує всі можливі процеси всередині компанії. Якими новітніми рішеннями користуєтеся ви в щоденній роботі?
Ігор Перегудов, капітан команди-переможця 2-го туру «Пирятин» (Придніпровський кластер):
«Кернел активно впроваджує цифрові технології, адже вони допомагають підвищити ефективність та продуктивність будь-якої роботи, зокрема роботи механізованих загонів. Спеціальне програмне забезпечення та мобільні додатки допомагають нам у прогнозуванні врожайності, прийнятті рішень і мінімізації ризиків. Є кілька основних, якими користуюся, наприклад, супутникова система моніторингу полів та стану посівів Cropio. Вона дозволяє в режимі реального часу контролювати рівень вегетації посівів, вміст поживних речовин та вологість ґрунту. Зараз компанія Кернел випустила власний мобільний додаток для агрономів МАГ «Скаутинг» зі схожим функціоналом. А «Мобільний агроном» – це більше про замовлення товарно-матеріальних цінностей, списання ТМЦ, формування нарядів на техніку, тобто управління ресурсами. Звісно, технології не можуть замінити спеціалістів, але суттєво їх підсилюють».
– Досконалості немає меж, а рекордам – граничної планки. Як мотивуєте свою команду досягати високих результатів?
Олександр Дейко, капітан команди-переможця 1-го та 2-го турів «X-ants» (Харківський кластер):
«Минулого року наша команда здобула перемогу в Суперлізі. Тоді ж ми задали високий темп самим собі, показавши, на які результати можна вийти завдяки плідній роботі. Тепер нічого не залишається, окрім утримання переможного ритму. Це важче, аніж завоювати перемогу. Але саме це дає нам необхідний заряд енергії. Головне в команді – відповідальність кожного за процес, який він координує. Нас у команді 65 осіб на 100 полів. Я враховую всіх, хто задіяний в процеси та допомагає механізованому загону досягати хороших результатів, адже це наша спільна перемога».
– Літо – гаряча пора для аграріїв. Опишіть, будь ласка, звичайний робочий день вашого мехзагону.
Михайло Захарчук, капітан команди-переможця 1-го туру «Варва» (кластер Дружба-Нова):
«У аграріїв кожна пора року – гаряча. Працюємо в полях буквально в режимі 24/7. Посівна, підготовка ґрунту, внесення засобів захисту рослин чи добрив: залежно від робіт, які потрібно виконати, маємо різні графіки. Зазвичай працюємо позмінно: з 7:00 до 19:00 одна зміна, з 19:00 до 7:00 – інша. Все важливо виконувати в строки, адже спецоперації в полях ідуть одна за одною. Тому кожному члену команди треба бачити свою ціль, щоб досягти спільного результату. Серпень цього року для нас видався дещо спокійнішим. Це зумовлено тим, що ми вперше не сіяли озимої пшениці. Посіви кукурудзи та соняшнику зараз у вегетаційному періоді, тож нам потрібно спостерігати за їхнім станом і при форс-мажорних обставинах оперативно реагувати. Так буде до середини вересня, коли потрібно буде розпочинати збиральну кампанію».
– Нинішній рік став викликом для світової спільноти. Пандемія внесла свої корективи в усі сфери нашого життя. Чи вплинув коронавірус на роботу механізованого загону?
Олександр Балацирь, капітан команди-переможця 1-го туру «Захоролля» (кластер Полтава-Південь):
«Я з таких людей, які звикли в усьому шукати свої плюси. Навіть у ситуації з Covid-19. Незважаючи на всі обмеження, частина з яких діє й сьогодні, він зумів згуртувати людей. Ми зрозуміли, що втрата хоча б одного співробітника, задіяного у виробничому процесі, неминуче приведе до хаосу. Тому в нашій команді з’явилися нові правила безпеки. Особливу увагу приділяємо транспорту, що підвозить робітників до полів, та виїзному харчуванню. Кожен екіпаж, який вирушає в поля, обов’язково має при собі антисептики, захисні маски, паперові рушники та засоби особистої гігієни. В результаті кожен з нас почав набагато більше уваги приділяти власному самопочуттю й дбати про збереження колективного здоров’я. А дякуючи сучасним технологіям та програмному забезпеченню Кернел, ми можемо дотримуватися карантинної дистанції: моніторинг стану культур та рух техніки в полях можна відстежити в режимі реального часу при віддаленому доступі».
– Мехзагін – структурний підрозділ всередині кластера, де кожному співробітнику відведена своя роль. Скільки дійових осіб має бути для ідеального сценарію?
Ігор Бранціра, капітан команди-переможця 2-го туру «Кобеляки Агро» (кластер Полтава-Південь):
«Ідеальний сценарій можливий тільки тоді, коли кожен майстерно відіграє свою роль. І кількість людей – далеко не вирішальний фактор успіху. Нас у команді 35 спеціалістів. Враховуючи механізаторів, інженерів, агрономів. Разом обробляємо близько 300 полів середньою площею 20-30 га. Зважаючи на досить велику кількість ділянок, можна зловити себе на думці про збільшення команди, щоб бути в кількох місцях одночасно. Однак ми навчилися оптимізувати свої особисті і технічні ресурси. Цього року вирощуємо пшеницю, кукурудзу, соняшник та сою. Останній приділяємо особливу увагу, оскільки сама по собі культура примхлива та вимагає пильного догляду. Тож з виробничих питань день розпочинаємо і ними закінчуємо. А де ще, окрім Кернел, можна отримати статус чемпіона, виконуючи щоденну роботу?».
– Кожна агрокультура має свою технологію вирощування. До кожної треба мати свій підхід. Які культури ростуть на ваших полях?
Дмитро Чорноморець, капітан команди-переможця 2-го туру «Водяні» (Придніпровський кластер):
«На наших полях зростають майбутні врожаї. Напрямок виробництва, який представляє наш мехзагін – це насінництво. На 30 полях середньою площею 50 га вирощуємо значну кількість посівного матеріалу, щоб забезпечувати більшу частину потреб внутрішніх замовників власним насінням. Якщо говорити про кукурудзу, то це Dekalb від американської компанії Monsanto. Соняшник – Maisadour Semences. Також ростимо ріпак, розмножуємо озиму пшеницю та сою. Основним напрямком роботи є гібридизація кукурудзи. Такий вибір має низку факторів, зокрема й те, що для соняшника вкрай потрібна просторова ізоляція, щоб зберегти сортову чистоту і типовість. Якщо для кукурудзи відстань між посівами повинна складати 300 м, то соняшник потребує 1-2 км. Культура, технології та підходи – в роботі мехзагону важливий кожен етап і кожне рішення».
– Про потужні агромашини Кернел ми говорили вже неодноразово. Технікою яких брендів керують ваші пілоти?
Віктор Кметь, капітан команди-переможця 1-го туру «Команда V» (Західний кластер):
«У нас високотехнологічний арсенал самохідної техніки. Маємо 9 тракторів: Case IH Quadtrac 600, Case IH Steiger 550, Case IH Magnum 290, п’ять одиниць New Holland Т8.390 та Fendt 936 Vario. Із самохідних оприскувачів віддаємо перевагу Case IH Patriot 4430. У нас таких два. Якщо говорити про посів культур, то свою ефективність нам довели сівалки Horsch Maestro 24 SW, Horsch Pronto 12 NT та Great Plains. Польові випробування наші агромашини проходять щороку із відмінним результатом. Для кожної операції – своя техніка, як і особливий підхід до вирощування кожної культури. Але техніка – це лише один із багатьох факторів, що впливає на високі врожаї та вагомі результати. Також впливають погодні умови, дотримання технології, якісна робота кожного члена команди. У себе в колективі культивуємо дисципліну та відповідальність. Переконаний, це нам допомагає перемагати».
– Кажуть, якщо подія трапилася двічі – це вже закономірність. Перемога у першому та другому турах Суперліги для вас закономірність чи результат наполегливої праці?
Олександр Мельник, капітан команди-переможця 1-го та 2-го турів «Посіпаки» (Придніпровський кластер):
«Однозначно – це результат роботи. Команда мехзагону повинна все робити вчасно. Це стосується кожної технологічної операції. Запізнився із внесенням гербіцидів і все – можна втратити посіви. Або вчасно не зреагував на перші ознаки хвороби рослини, а вона захопила все поле. Кожен член команди має чітко розуміти діапазон роботи і сферу відповідальності, щоб своєчасно взяти під контроль навіть непередбачувані ситуації. Тонкощі роботи лідера в тому, щоб не просто ділитися інформацією чи давати настанови, а обговорювати та планувати разом. Це, а також максимальне включення в командну роботу, дотримання строків та сприятливі погодні умови дозволяють спільно з командою досягати цілей. Перемога в Суперлізі минулого року – яскраве цьому підтвердження і наш головний мотиватор».
– Коли розпочинається і завершується сезон мехзагонів? Чи це безперервний процес?
Геннадій Пташнік, капітан команди-переможця 1-го туру «Ті самі агрономи» (Центральний кластер):
«Безперервний – це точно. Але його можна поділити на безпосередню роботу в полях та період інтенсивних навчань. Планування та практичне втілення планів у життя. Польовий сезон триває близько 9 місяців. Розпочинаємо навесні із внесення засобів захисту рослин на пшеницю та сівбою ярих культур. У травні-червні ЗЗР вносимо вже на ярі культури та озимі, доглядаємо за посівами. Липень – це старт жнив, розпочинаємо обмолот пшениці, ячменю та проводимо дискування озимої пшениці. В серпні локально вносимо добрива під наступний урожай. Вересень приносить нам обмолот соняшника та посів озимої пшениці. Практично увесь жовтень-листопад займаємося обмолотом кукурудзи, обробітком ґрунту. Також наприкінці осені вносимо добрива. Після цього необхідно перевірити техніку та відправити її на зимівлю. Для команди розпочинається сезон бізнес-планувань та навчань із підвищення кваліфікації. Приблизно з середини зими потрібно готувати техніку до старту нового сезону».
– Успішні результати для мехзагону – це результат традиційних підходів до вирощування культур чи новаторства?
Володимир Мизюк, капітан команди-переможця 2-го туру «Трипільці» (Західний кластер):
«Є така істина: чим більше ти вкладаєш зусиль, часу, душі у будь-яку справу, тим більше отримуєш. Стимулом для нашого механізованого загону було, є і буде отримання високих врожаїв. Хто вкладає у роботу на землі всі наявні ресурси, тому земля віддячує. Хоча ми віддаємо перевагу традиційним підходам, але порція новаторства ніколи не стане на заваді. Тим паче, Кернел сам підштовхує нас до експериментально-дослідницької роботи. Цього року на полях компанії розпочали застосовувати біологічно активний препарат «Поліміксобактерин». Торік наші колеги досліджували його на кукурудзі, а ми вирішили спробувати органічний стимулятор росту на пшениці. Можу зазначити, що позитивні результати є, тепер потрібно їх оцифрувати та вирахувати економічну ефективність. І наостанок хочу сказати, що лідер, як кожна людина, не може встигати робити все й одночасно. Якщо у лідера є дружна команда, на яку можна покластися, тільки тоді можна зробити все і навіть більше».
