Відновлення заводу власними силами
Попри всі труднощі, відсутність матеріалів, постійні тривоги та обстріли, команді заводу вдалося власними силами:
- Відбудували споруди тими засобами, що були в наявності: власними силами розібрали склади часів СРСР, відсортували якісні дошки й шифер та підготували до використання.
- Демонтували та пристосували металоконструкції трубопроводу, які залишилися від котельні, що у 80-ті роки працювала на мазуті, а зараз не використовувалася.
- Побудували майданчик і з’єднали баки мостами: використали швелери та металоконструкції радянських сушарок.
- Навели лад на території.
- Зібрали бригаду для заготівлі дров для опалення взимку.
Щоб компенсувати брак спеціалістів, деякі працівники запропонували себе для додаткової роботи та навіть опанували нові навички. Один із таких робітників, Ємельянов Анатолій. Він виконує роботу головного механіка, головного інженера, керує персоналом, який у нього залишився, та працівниками котельні. А зварювальними роботами зараз займається Козлов Павло. У юності він закінчив училище та має диплом спеціаліста. Сьогодні він вміє працювати і з плазморізом.
Підтримуємо порядок для скорішої перемоги
Я розумію, наскільки небезпечною є ситуація в нашому районі, тож питанню безпеки ми приділяємо особливу увагу. Для охорони, яка працює цілодобово, організували укриття в підвалі: зміцнили стіни, провели світло, зробили вентиляцію, забезпечили інвентарем, щоб у разі обвалу можна було звільнити собі вихід, залишили воду. Їм достатньо 3 секунди, щоб сховатися.
Хоча завод не працює за профільним напрямом, ми підтримуємо територію та обладнання в робочому стані, піклуємося про будівлі, відновлюємо пошкодження, щоби після війни повернутися до роботи якнайшвидше та з мінімальними витратами.
Окрім ремонту, вдалося реалізувати плани покращення території заводу. Ми використали залізобетонні конструкції, що лежали із 60-х років, облаштували з їх допомогою склад та звільнили великий майданчик.
Зважаючи на обставини може здатись, що відновлювати, працювати, покращувати, навчатися, будувати плани — це нереально. І це справді було б неможливо, якби не дивовижні, працьовиті, сміливі люди, які дивляться в майбутнє і вже зараз закладають для нього фундамент. Люди, які піклуються про свій завод, своє місто, свій дім. Люди, які віддано допомагають одне одному в такий важкий час, готові до нових ідей та справ. Невідомо, які ще складнощі чекають на нас, але я не маю сумнівів, що можу розраховувати на підтримку працівників, колег, компанії Kernel. Попереду ще багато роботи й разом ми впораємося з будь-яким викликом!
