На питання про улюблене заняття вона відповідає, що, виходить так, що це робота, адже саме на неї витрачається основна доля часу. І це не звучить як скарга на надмірну зайнятість, просто констатація факту. Оксана Карабін ніколи не вимикає телефон навіть вночі, не залишає його в номері готелю під час відпустки. Вона завжди на зв’язку, завжди у процесі, завжди сконцентрована.
Повністю абстрагуватися і не згадувати про роботу – це не про мене. Навіть коли не в офісі – все одно думаю про те, що відбувається зараз в порту, хто вантажиться, що продається та ін. До того ж, є міжнародні партнери, які не замислюються над різницею в часі і можуть подзвонити серед ночі з якимось важливим питанням. Це нормально, я вже звикла до такого ритму і сама почуваюся незручно, якщо випадаю зі зв’язку. Мені спокійніше, коли я в курсі справ і все контролюю.
Визначальним моментом у житті вважаю навчання в старших класах школи. Тоді, після переходу зі звичайної Кам’янець-Подільської до приватної школи, де в класі було всього 10 учнів і до кожного ставилися високі вимоги, треба було постійно розвиватися, демонструвати лідерські якості. Саме там я навчилася постійно шукати нових знань, не давати слабину, конкурувати з найкращими. Ці роки старшої школи заклали фундамент моєї особистості і вплинули, мабуть, більше ніж подальше навчання в інституті.
У трейдинг я прийшла не одразу. На останніх курсах Київського інституту міжнародних відносин встигла попрацювати навіть журналістом, але вже після інституту змінила вектор діяльності і прийшла на посаду менеджера зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в аграрній компанії. Свій шлях в Кернел починала в 2005 році також з посади менеджера ЗЕД. Торік очолила Відділ трейдингу зерна. Ця позиція сильно переформатувала мою картину світу. Зараз відчуваю відповідальність не лише за себе, а й за свою команду. І хоча частину важливих рішень я обговорюю з ТОП менеджментом, але при тім відчуваю й велику особисту відповідальність за фінансовий результат.
Трейдинг – сфера діяльності, яка традиційно вважається чоловічою, але жінки теж можуть досягати тут успіху. Я ніколи не стикалася з дискримінацією через свою стать, навіть у екзотичних країнах завжди відчувала адекватне ставлення. Тішить, що жінок-трейдерів стає у нашому бізнесі дедалі більше. Стиль роботи у жінок дещо інший: вони не надто агресивні в трейді, віддають перевагу поміркованим та зваженим діям. Спостерігаючи за результатами, вважаю, що ця стратегія загалом себе виправдовує.
Існує думка, що жінки грають на інтуїції, та це не зовсім так. Інтуїція іноді допомагає, але це лише один із пазлів. Будь-яке рішення я базую перш за все на аналітичних даних і комунікації з іншими членами команди.
Із помилок, які встигла помітити в інших компаніях, виділила б одну: повне відокремлення трейдера, як структурної одиниці. Тобто він не знає, які результати роботи, які можливості в інших відділів, чи здатні вони реалізувати те, що він продав. Трейдер має свою задачу, свої показники – їх зафіксував, і все. А що там буде далі – він не заглиблюється. На мою думку, трейдер має розглядати процес більш узагальнено, працюючи в комунікації з іншими структурними підрозділами.
Найкраща мотивація для мене – гарні результати. Робота трейдера вся виражена в цифрах і числах, тож і результати її легко вимірюються та оцінюються. Найбільше радію, коли бачу цифровий вираз своїх зусиль і розумію: ми досягли того, до чого прагнули, всі ланки спрацювали добре. Хочеться, щоб результат твоїх дій був очевидний для кожного, щоб усі учасники процесу розуміли важливість того, в чому беруть участь, усвідомлювали свою роль у загальній картині. Ось коли бачиш конкретні цифри – це надихає і мотивує рухатись далі.
Лідерські якості не є вродженим талантом. Лідера виховує сукупність обставин. У своєму випадку формулу успіху вбачаю у талановитому першому керівникові, який навчив найважливішим принципам роботи, і в надійній команді, з якою працюю зараз.
Мій секрет успіху в постійному розвитку. Причому не обов’язково треба розвиватися вертикально, можна й горизонтально, опановувати нові знання, навички, вивчати суміжні галузі. Це підвищуватиме вашу цінність, як фахівця. Я сама продовжую вчитись! Здавалося б, за 13 років вже все можна було б пройти, але ні. Щодня виникають нові задачі, нові виклики – доводиться знаходити нові інструменти для їх вирішення. Кожного дня опрацьовую величезні масиви інформації, спілкуюся з колегами з міжнародних офісів нашої компанії Avere Commodities. Ми обмінюємося інформацією, аналітичними даними, власними напрацюваннями. Вчимося один у одного, вчимося разом. Це дуже захоплюючий процес, хоч і мегаінтенсивний.
– Що для Вас щастя?
– Щастя – це отримувати задоволення від того, що робиш кожного дня.
– Яку музику Ви слухаєте?
– Десь 70% мого плейлиста – сучасна українська музика. Люблю гурти ДахаБраха, ONUKA.
– Яку рису характеру Ви хотіли б посилити в собі?
– Додати помірної жорсткості, мабуть (Посміхається). У мене часом надто демократичний підхід до управління.
– Які риси цінуєте в оточуючих, у колегах?
– Уважність до деталей. Намагаюсь розвинути її в усіх членів своєї команди. Не буває неважливих дрібниць, пропустиш щось одне – «валиться» вся ланка. Принцип: не знаєш – спитай. Краще 10-15 разів перепитати, ніж припустися помилки. Також ціную чесність та відкритість.
– Що зараз читаєте?
– Здебільшого науково-популярні видання, щось прикладне. Є шанувальницею робіт Стівена Хокінга.
