Вадим Литвинов, керівник служби сервісів ІТ-інфраструктури та підтримки користувачів, тренер компетенції «Співпраця»
Як війна вплинула на вашу тренерську діяльність та на людей, що приходять на навчання?
На початку повномасштабного вторгнення програму призупинили, хоча мої колеги вже в квітні 2022 почали відновлювати тренінги, і ця ініціатива була сприйнята дуже позитивно. На жаль, я повернувся до тренінгів пізніше, бо в цей же час моя увага була більше зосереджена на компенсації впливів війни на доступність ІТ інфраструктури та ІТ сервісів компанії. Ми з командою адаптували ІТ до нових реалій. Тож перший мій офлайн-виступ був лише у 2023 році, коли ситуація стала більш стабільною та спокійною. На квітень та травень в мене заплановано тренінги «На Олімпі» про навички надання зворотного зв’язку, графік дуже щільний, тому певен що зможу компенсувати вимушену паузу. Компанія загалом, ми як тренери, і наші колеги вже готові до ситуацій з обстрілами, при потребі будемо переміщуватись у бомбосховище, безумовно оптимізовувати та адаптувати контент, але точно ми будемо продовжувати навчання.
Щодо учасників можу сказати: всі скучили. Раніше, під час ковіду, онлайн тренінг був новинкою, це було цікаво. Зараз відчуваю, що люди хочуть живого спілкування, якого бракувало в роки карантину та перші місяці війни. Навчання теж зазнає змін: ми повністю оновили програму тренінгу, також зараз ми часто обговорюємо війну, приклади ЗСУ та досвід волонтерства.
Ви сказали, що тільки у 2023 почали виступати офлайн. Які відчуття перед першим офлайн-виступом? Як усе пройшло?
Онлайн не бачиш повноцінного зворотного зв’язку від людей: можуть бути вимкнені камери, не розумієш настрій аудиторії. Вся енергія йде в монітор, а що там далі — не відчуваєш. Це важко. Офлайн теж втомлюєшся, викладаєшся, але бачиш усмішки, реакцію, розумієш, куди спрямувати розповідь. Емоційно офлайн легше. А технічно простіше — онлайн. Підготовка друкованих матеріалів, паперові презентації — це витрати часу та завжди є ризик щось сплутати. Зі мною це сталося: коли був перший тренінг, я роздавав надруковані кейси, переплутав, довелось роздавати знову. Мені легше вивести на екран. Але емоційно офлайн більш ефективно, можна підкорегувати виступ, почути та відчути учасників. Заряджаєшся більше, ніж розряджаєшся.
Чого ви навчилися за рік офлайн-тренерства? Яку навичку розвинули?
Через мій досвід в ІТ, мене запрошують на галузеві конференції: я роблю доповіді, виступаю. Перед живою аудиторією відповідальність більше, вище вимоги до зовнішності та рухів. На тебе звертають увагу: якщо ти не впевнений, фокус уваги знижується й інтерес до теми може зменшиться, є ризик не донести ідеї чи інформацію ефективно.
Тож постає питання: як поводитися перед аудиторією, які жести використовувати, який вигляд мати, як говорити? Офлайн-тренінги класно це прокачують. Тим більше тут колеги, всі свої, комфортна атмосфера, щоб покращити навички. Цей досвід важливий та корисний не тільки в корпоративному житті, а ще й поза роботою.
На вашу думку, чому під час війни важливо продовжувати тренерство та навчання? Як би ви замотивували колег прийти на тренінг та яку мотивацію бачите для себе?
По-перше, за час ковіду та війни всі вже втомилися від онлайну й потребують живого спілкування. Тренінги дають таку нагоду.
По-друге, з початком війни люди засіли в телеграм-канали й дивилися їх цілодобово. Потім намагалися зменшувати кількість новин, відсіювати зайвий інформаційний шум. Певен що ті хто сьогодні побачив сенс заповнювати свій інформаційний простір тим, що буде потрібним після війни, а час витрачений на новини використати на навчання – буде більш ефективним та корисним завтра та в майбутньому. Криза це поштовх та завжди нові можливості. Навчання — це фундамент для розвитку і руху вперед. Під час кризи треба закладати нові основи, розвиватися, вкладатися в ріст та можливості — це є одним із принципів Kernel.
Ви тренер і студент. На які програми навчання ви пішли та чому?
Рутина та застій мене лякає. Мені важливий розвиток. Шукаю можливість додати щось нове, цікаве, моя потреба — рух по життю. Тому використовую нагоди та навчаюся, беру участь у корпоративних програмах. На одному з курсів розробляю зараз корпоративне онлайн-радіо для Kernel. У звичайному житті навряд чи народилась би ця ідея, а компанія та програма спонукає до розвитку.
Бліц
Яку суперздібність обрали б, якби випала така можливість?
Прожити 1000 років: хочу побачити наочно, як воно буде далі. Крім того — це ж скільки тренінгів можна провести!
Якби ваша компетенція могла говорити, що б вона вам сказала?
“Потанцюємо?”
Однією фразою запросіть колег на тренінг.
Хочеш стати ефективнішим? Прокачай компетенцію “Співпраця”.
