ІТ-спеціаліст – це архітектор, креатор та трохи поет

16/12/2021

Команда інженерів ІТ-інфраструктури, яку я очолюю, зазвичай працює “за кулісами”. Зараз Kernel втілює багато диджитал-продуктів дуже крутих і за ідеєю, і за бізнес-логікою. На бекенді вони використовують сучасний підхід і ґрунтуються на інфраструктурних рішеннях, розвиток та підтримку яких забезпечує моя команда. Отже, моя задача – надати всім цим рішенням ресурсну базу для реалізації.

Я прийшов у компанію у 2018 році, маючи за плечима 20 років досвіду роботи в ІТ. Був і розробником, і системним адміністратором, й інфраструктурником. Моя перша посада в Kernel – менеджер з керування неперервністю IT, згодом я став керівником IT-інфраструктури. На цій позиції сприяю створенню таких умов, щоб усі IT-сервіси компанії працювали як годинник.

Ця робота не пов’язана безпосередньо з кодом, це більше про мережі, сервери, системи збереження даних, хмари, операційні системи та великий стек різних технічних застосунків. Також дуже важливий так званий helicopter view – стратегічне та тактичне архітектурне планування. Одна грань реалізації таких задач суто інженерна, інша –  ґрунтується на менеджерських та архітектурних навичках. Отже, потрібно скоординувати як експертизу, так і можливості та ресурси. Виходячи з мого досвіду,  досить тривалу ностальгію за інженерною стороною відчуває кожен інженер, що пішов у ІТ-менеджмент, – хочеться іноді щось покрутити, реалізувати самому, побути розробником, написати код. Проте у позиції керівника теж є свій чистий драйв.

Вадим Литвинов, Керівник служби підтримки користувачів та IT-інфраструктури

Наприклад, якщо розробник сьогодні пише код, який за певних причин не буде працювати завтра або буде викликати деградацію сервісу, – у мене, як у керівника, є можливість вплинути на процес. Те саме стосується неправильних інженерних рішень в ІТ-інфраструктурі. У цій ролі простіше коригувати архітектуру, прибирати «милиці» ще до того, як вони почнуть заважати. Це можна робити, якщо маєш бачення згори, розуміння всього стека. І загалом це дуже відповідальна роль. Хоча, як я казав раніше, іноді аж кортить сісти, розібратися, заглибитись в інженерну роботу.

В університеті ми вивчали об’єктно орієнтоване програмування та мову “С++”. Викладачка, яка приймала мій код, одного разу мені сказала: “Вадиме, вам треба не програми писати, а вірші”. Мабуть, це про мою творчу складову. Думаю, саме тому в мене добре виходить в IT. Я вважаю, що хороший IT-шник – це логічне мислення та трохи креативу. Інженерний бекграунд та креативність – це така шалена суміш, яка допомагає розгорнути інженерну систему або запропонувати рішення, зазираючи на багато кроків уперед. Це неймовірно надихає.

Зараз надважливо вміти дивитися у перспективу. І це стосується не лише технологічних рішень, а загального вектору руху. Коли я прийшов у Kernel, одним із завдань було розробити стратегію на три роки. Було зрозуміло, що дані в системах зростають і зростатимуть надалі, потреби в ресурсах обчислення рано чи пізно стануть значно більшими, ніж наші можливості. З іншого боку, я розумів той ландшафт, що був у компанії тоді. Тож треба було з цим щось робити. Коли два вектори цих початкових умов зійшлися, ми обрали мультиклауд-підхід та реалізували міграцію в хмару. Виконали розділення середовищ у різних хмарах – як публічних, так і в приватних, відповідно до вимог та обмежень, стеку технологій та критичності наших ІТ-систем. Тепер у нас є запас міцності в цьому напрямку, при чому такий, що ми зможемо задовольнити ресурсами більшість запитів бізнесу на далеку перспективу.

Розкажу про декілька перспективних напрямів, з якими зараз працюємо.

Один з них, звісно, – хмарні технології. Вони мають три основні переваги: заощадження часу, коштів та забезпечення якості. Ми скористалися усіма ними.

У класичному випадку, якщо бізнес хоче отримати додаткову потужність для нових проєктів, потрібно провести тендер, дочекатись доставки-оплати обладнання. Це триває близько двох місяців. Далі команда кілька тижнів вдень і вночі працює, щоб якомога швидше все встановити, налаштувати та ввести в експлуатацію – і ось за три місяці ми, нарешті, готові надати потрібні ресурси. Але за умов сьогоднішньої швидкості розвитку за цей час бізнес вже змінив технічне завдання чи навіть втратив потребу в цьому рішенні. А ось у хмарі на все знадобиться від кількох хвилин до кількох днів, залежно від складності проєкту. Звісно, є якісь речі, що завжди житимуть у нас на серверах, це все core-сервіси, але на 80% ми вже у мультихмарному просторі.

Ще одна класна річ, яку ми активно запроваджуємо, – Software Defined Networks. Це максимальна софтверизація й автоматизація інфраструктури, що робить мережу компанії не симбіозом залізяк, кабелів та людської праці, а віртуальною мережею, яку можна налаштувати програмно й автоматично.

Вже зараз технологія SDWAN дозволила нам значно покращити WAN мережі та якість і швидкість їх побудови та обслуговування. Коли ми повністю завершимо цей проєкт, зможемо на базі цього рішення будувати будь-які речі, які захоче бізнес. Наприклад, контакт-центр на базі SDVN. Ми вже зробили три невеликих проєкти, у рамках яких інтегрували телефонію та Microsoft Teams. Загалом, покращити ІТ-мереж у софтверній парадигмі можна значно простіше та ефективніше.

І крім очевидної вигоди для бізнесу, це ще виховує крутих спеціалістів у команді. Справжньому інженеру буде нецікаво виконувати одноманітну механічну роботу, а в Kernel такі виклики, що хлопці просто горять ідеями і бажанням їх втілювати.

Мені здається, круто розвивати інженерну культуру і людей, що працюють з технологіями. Так відбувається ланцюгова реакція, і наше професійне ком’юніті в Україні теж зростає.