Ігор Потоцький: «Бокс не просто тренує тіло, він додає впевненості у собі»

Коли ви почали займатися спортом і що це було?

Моє дорослішання — це початок 90-х. Тоді всі молоді люди чимось займались, і я — не виняток. Ходив на єдиноборства. Ставши курсантом, почав відвідувати спортивний зал і займатися боксом. Деякий час тренувався на стадіоні ЦСКА, проте, з роботою спорт відійшов на другий план. Років 10 тому я повернувся до боксерської зали. Згодом мій син теж прийшов до боксу з єдиноборств.

Виходить, син йде вашими слідами?

Або я веду його за собою. Показую, що можна робити у 46 років. І він розуміє, що йому потрібно робити у 20 років, аби підтримувати фізичне здоров’я. Бокс не просто тренує тіло, він додає впевненості у собі. Це важливо хлопцям-підліткам, особливо тим, хто вирішив пов’язати своє життя з військовою кар’єрою.

Чому бокс? Що в ньому вам найбільше подобається?

Для мене бокс – найчистіший і найчесніший вид спорту. Ринг не терпить обману. Коли ти намагаєшся видати більше, ніж вмієш, можеш і хочеш, — це погано закінчується. На футбольному полі тобі просто забивають гол, а в боксерському поєдинку можна отримати добрячого прочухана.

Скільки часу приділяєте тренуванням зараз?

Усе залежить від фізичного стану, все ж таки мені трохи більше 16-ти років 🙂 Намагаюся тренуватися мінімум 3-4 рази на тиждень по 2-2,5 год. Якщо дозволяє час і самопочуття — тренуюся двічі на день. По 1-1,5 год вранці та ввечері. З відкриттям свого клубу боксу — Pototskyi Fight Club — вдалося збільшити кількість тренувань до 4-5 разів на тиждень.

Розкажіть трохи більше про свій клуб. Ви наважилися на відкриття вже під час повномасштабної війни?

Ідея створення клубу народилася давно, але реалізація потребувала часу та зусиль, тож постійно відкладалася. Мене підштовхнула до дій трагічна ситуація. Минулого року я повернувся з південних рубежів — Миколаївщини та Херсонщини — і дізнався, що хлопець, який був у моєму підрозділі, покінчив з життям. Перед цим він місяць зловживав алкоголем. Я зрозумів, що повинен розвинути ідею з клубом, аби хлопці, які повертаються на ротацію чи йдуть у відпустку, мали змогу займатися. Бокс — вид спорту, який дозволяє випустити увесь негатив. Погані емоції та бажання нашкодити собі, вони мають відпускати та залишати зовні, а зал та ринг цьому дуже сприяє.

Слоган Pototskyi Fight Club — Boxing with the Army! Клуб створювався у співпраці з військовими. Тому військовослужбовці на ротації та у відпустці, військові, які в мирний час були спортсменами, а також курсанти, у нас тренуються безплатно. Для всіх представників силових структур  (військових, поліції, СБУ, НГУ, ТРО, тощо) та їх дітей значно знизили плату, щоб вони мали змогу привчати їх до спорту змалечку та тренуватись особисто. В перспективі мені б хотілося зробити на базі клубу невеличкий центр реабілітації. З людьми, які повертаються з фронту, потрібно працювати увесь час. І дай Боже, щоб усі вони поверталися живими.

Цікаво, чи відвідують тренування з боксу жінки?

Звичайно. І не тільки у великих містах. Колись ми відкривали спортивний клуб на базі Центрального кластера — у віддаленому селі. Так ось, 80% відвідувачів складали дівчата, і лише 20% — хлопці. Мені здається, що жінкам бокс навіть більше до снаги. Вони працелюбні та наполегливі, коли беруться до справи.

Як вам вдається поєднувати роботу зі спортом?

Не підтримуючи себе у формі, не вдасться дотримуватися такого робочого графіку, який у мене сьогодні. Це пов’язані речі. Як, наприклад, цілі та місія мого клубу пов’язані з безпосередніми посадовими обов’язками. Серед ключових задач — співпраця з громадами, військовими, допомога ЗСУ. Запорукою плідної роботи для мене стала гарна фізична форма.

Чи впливає спорт на вашу якість життя? Поділіться досвідом.

Був період, коли я не займався спортом. Моя вага збільшилася до 136 кг. За два роки тренувань вона зменшилася до 95 кг. Зміни в фізичному та моральному стані — кардинальні.

Ваші рекомендації тим, хто планує почати займатися спортом.

Не потрібно слухати мотиваційні ролики, треба брати та робити. Так працює цей світ. Та найкраще починати з  професіоналами. У мене часто запитують: «Що брати на перше тренування?». Відповідь проста — беріть кросівки, шорти, футболку і приходьте. Ми навчимо, покажемо і зробимо. Ніхто не ставитиме вас під удари досвідчених боксерів, розпочинаємо з вправ загальної фізичної підготовки (ВФП).

Взагалі, бокс — не про бійку. Він про вміння синхронізувати мозок і тіло, він про опанування мистецтва тактики та стратегії. Є такий жарт: «Бокс — це не шахи, тут думати треба». Якщо в звичайній шаховій партії можна скільки завгодно обдумувати наступний хід, то в боксі рішення потрібно приймати в соту долю секунди. Але пам’ятайте, що всьому можна навчитися 🙂