З чого розпочався ваш шлях у Kernel?
У 2008 році я прийшла працювати на підприємство в Черкаській області, яке увійшло до складу Kernel. Зовсім скоро мене перевели на посаду головної бухгалтерки. Через кілька років запропонували зайнятися аудитом підприємств у Полтавській області, які щойно приєдналися до компанії. В ролі бухгалтерки-аудиторки я переводила на корпоративний облік нові об’єкти в регіоні, навчала головних бухгалтерів і взагалі бухгалтерську службу нашій специфіці роботи, слідкувала за процесом.
Як ви справлялися з постійними переїздами?
Майже щоденні відрядження по області — важко та стресово, але в тих умовах не могло бути інакше. У 2012 році наша облікова система не могла працювати віддалено. Це сьогодні, перебуваючи територіально в Полтаві, я можу проконтролювати процеси в будь-якому куточку країни, а тоді потрібно було знаходитися на місці. Вчити проводити документи, шукати співробітників і впроваджувати стандарти роботи компанії на нових підприємствах. Пізніше додався професійний виклик — за сумісництвом очолити бухгалтерію підприємства у Чернігівській області. Мене не зупинило те, що посада передбачала черговий переїзд. Було складно, але я знала, що будую кар’єру. Бухгалтерія — моя стихія, тому на труднощі просто не зважаю.
Що найбільше цінуєте в компанії?
Найважливіший фактор для мене — стабільність. Також підтримка. Мені пощастило з функціональним керівництвом на кожному етапі роботи, комфортною атмосферою в компанії. Розвиваюся не тільки у професійній сфері, а й у творчій діяльності — шукаючи та впроваджуючи неординарні підходи. Ціную, що за будь-яких обставин команда продовжує працювати в законодавчому полі. При перевірках контролюючих органів я взагалі не хвилююсь, адже знаю, що у нас все в порядку.
Чи допомагала вам робота долати невпевненість, боротися зі страхами?
Кілька років тому компанія проводила хакатон для фінансово-бухгалтерської служби. Нас поділили на групи і дали завдання — скласти план дій з реалізації певного задуму та захистити проєкт перед колегами. Для мене публічний виступ — важкий крок. Але я переступила через страх і ми зайняли призове місце. Це особисте досягнення для мене, як і участь в інших навчальних проєктах Kernel.
Чи впливає на вашу роботу ситуація в країні?
Сказати, що війна вплинула на мене — нічого не сказати. І в професійному плані було значно легше, адже ми відточили навички віддаленої роботи під час карантину. З складного — нові моменти: надання благодійної допомоги та підтримка ЗСУ. Доводилось розбиратися, занурюватися у деталі законодавства, а воно, як і ми, було не зовсім підготовленим. Та згодом все владналося і ми знайшли відповіді на всі питання.
Що надихає вас і що можете порадити колегам-жінкам?
Я намагаюсь жити сьогоднішнім днем. Це рятує. Інакше не можеш сконцентруватися ні на роботі, ні на житті. Нам, жінкам, потрібно триматися. Маємо допомагати нашим чоловікам, бо їм теж важко. Я оптимістка, тож знаю — ми обов’язково переможемо. І хоча життя вже не буде таким, як раніше, але ми зможемо прийняти зміни та повернути їх у позитивне русло.