Вадим Литвинов, Керівник служби підтримки користувачів та ІТ-інфраструктури Kernel, тренер компетенції «Співпраця»
Тренер ІВТ – це ваш перший досвід наставництва?
Офіційно так. Тобто з урахуванням спеціалізованого навчання, яке проходили корпоративні тренери. Але не варто забувати, що я вже 20 років працюю в сфері інформаційних технологій, 10 з них – на керівних посадах. ІТ – це одна зі сфер майбутнього, яка потребує безперервного обміну технологічними знаннями. Відкрию вам таємницю: більшість айтішників – це інженери, які працюють тут і зараз. Вони не завжди заглиблюються в стратегію розвитку компанії, можливо, не так охоче цікавляться корпоративними цінностями. Їм важливо вирішити технологічну задачу, тому цьому процесу вони віддаються повністю і з натхненням. Продовжую ламати цю систему, правильно доносити інформацію до колег, рухатися в напрямку максимальної залученості своєї команди у внутрішні та зовнішні процеси.
Яку ситуацію у своєму професійному житті ви можете назвати переломною?
Був час, коли я працював розробником. Сказати, що мав велике навантаження – це не сказати нічого. Я ніби постійно брав участь у марафоні трудоголізму. Часто затримувався на роботі до другої ночі, повертався стомленим і одразу лягав спати, щоб о сьомій ранку знову повернутися до офісу. Помітив, що надмірна працьовитість шкодить здоров’ю і знищує продуктивність. Різкий спад ефективності змусив мене обдумати ситуацію та прийняти важливі рішення. Перше – планувати. Друге – реально оцінювати свої сили та можливості. Почав вибудовувати інший підхід до роботи, дотримуватися work-life balance, вчасно повертатися додому. Працювати потрібно не задля якомога більшої кількості робочих годин, а над собою. Тільки тоді ви почнете зростати як професіонал. У результаті вже за два роки я обіймав керівну посаду та отримав інші горизонти для розвитку та подальшого професійного зростання.
Цікаво, а якими digital-інструментами ви користуєтеся у щоденній роботі?
Розпочну з того, чим не користуюся, – завжди вимикаю звукові сповіщення. Push-повідомлення розсіюють увагу, відволікають, а в моїй роботі концентрація – чи не найважливіший момент. Тому час на прочитання листів, моніторинг месенджерів виділяю в обідню перерву. Вважаю, що у термінових випадках достукатися до людей можна й за допомогою інших каналів комунікації. Хоча знаю колег, яким бути постійно на зв’язку – надзвичайно важливо.
Щодо робочих інструментів, то Microsoft Teams – мабуть, найкращий сервіс для міжфункціональних колаборацій і командної взаємодії. Зазвичай до 90% завдань розписую у календарі Outlook на два тижні вперед, потім тільки корегую. У ТОП для персонального використання – платформа Google: пошта, хмарне сховище, інші фішки. А влучні думки завжди записую в нотатник, встановлений у телефоні. Хтозна, де може застати геніальна ідея.
Що треба вміти і знати, щоб стати внутрішнім тренером?
Усьому можна навчитися. Насамперед, варто зрозуміти, що всі ми рівні. Керівник – це також працівник, а тренер – така сама людина, як слухач. Він має право на помилку, може бути невпевненим, і нічого страшного у цьому немає. Передаєте ви знання чи засвоюєте їх – несете ідентичну відповідальність, адже результати і наслідки цього обміну будуть однаковими. Усвідомлення таких простих речей породжує впевненість у власних силах. І коли ви її відчуєте, тоді почнете драйвити.
Яку суперздібність обрали б, якби випала така можливість? Однієї замало. Я хотів би пульт із набором суперздібностей.
Ким мріяли стати, коли виростите? Пілотом. Але вперше політав на літаку приблизно через 20 років.
З ким або чим ви асоціюєте роботу тренера? Це людина зі свистком та секундоміром – як вчитель фізкультури у школі. Бігає разом з усіма, нарівні з іншими виконує всі вправи і тим самим тримає і себе, і команду у формі. А свисток та секундомір дозволяє координувати дії та відслідковувати прогрес.
